1
І, вийшовши Ісус, пійшов із церкви;
і приступили ученики Його, показати Йому будівлю церковну.
2
Ісус же рече їм: Чи бачите се все?
Істино глаголю вам: Не зостанеть ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.
3
Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде?
й який знак Твого приходу й кінця сьвіту?
4
І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас.
5
Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос;
і зведуть многих.
6
Чути мете ж про войни й чутки воєнні;
гледїть же, не трівожтесь;
мусить бо все статись, та се ще не конець.
7
Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях.
8
Все ж се почин горя.
9
Тодї видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас;
і зненавидять вас усї народи задля імя мого.
10
І тодї поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидїти муть одно одного.
11
І багато лжепророків устане, й зведуть многих.
12
І задля намноженого беззаконня, прохолоне любов многих.
13
Хто ж видержить до останку, той спасеть ся.
14
І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всїм народам;
і тодї прийде конець.
15
Оце ж, як побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу на місцї сьвятому (хто читає, нехай розуміє),
16
тодї, хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;
17
хто на криші, нехай не злазить узяти що з хати своєї;
18
і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.
19
Горе ж важким і годуючим під той час!
20
Молїть ся ж, щоб не довелось вам утїкати зимою, анї в суботу:
21
буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.
22
І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тїло не спасло ся;
тільки ж задля вибраних укорочені будуть днї тиї.
23
Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде;
не йміть віри.
24
Устануть бо лжехристи й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коли можна, звести й вибраних.
25
Оце ж наперед сказав я вам.
26
Коли ж скажуть вам: Ось він у пустинї;
не виходьте;
Ось він у коморах;
не діймайте віри.
27
Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого.
28
Де бо є труп, там збирати муть ся вірли.
29
І зараз після горя днїв тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.
30
І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі;
й тодї заголосять усї роди землї, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.
31
І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінцїв неба до кінцїв його.
32
Від смоківницї ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листє, знайте, що близько лїто.
33
Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима.
34
Істино глаголю вам: Не перейде рід сей, як усе теє станеть ся.
35
Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.
36
Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели небесні, тільки сам Отець мій.
37
Як же днї Ноєві, так буде й прихід Сина чоловічого.
38
Бо, як були за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег,
39
та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всїх;
так буде й прихід Сина чоловічого.
40
Тодї буде двоє в полї;
один візьметь ся, а один зоставить ся.
41
Дві молоти муть на жорнах;
одна візьметь ся, а одна зоставить ся.
42
Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.
43
Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодїй, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї.
44
Тим же й ви будьте готові;
бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.
45
Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору?
46
Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так.
47
Істино глаголю вам: Що поставить його над усїм добром своїм.
48
А которий лукавий слуга казати ме в серцї своїм: Забарить ся мій пан прийти,
49
та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями;
50
то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відає,
51
та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить: там буде плач і скреготаннє зубів.