- 1
- І сталось, як скінчив Ісус, усї цї слова, рече до учеників своїх:
- 2
- Ви знаєте, що через два днї буде пасха, й Сина чоловічого видадуть на розпяттє.
- 3
- Тодї зібрались архиєреї, та письменники, та старші людські у двір до архиєрея, на прізвище Каяфи,
- 4
- і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити.
- 5
- Та казали: Тільки не в сьвято, щоб не було бучі між народом.
- 6
- Як же був Ісус у Витанїї в господї в Симона прокаженого,
- 7
- приступила до Него жінка, маючи посудинку предорогого мира, та й злила на голову Йому, як сидїв за столом.
- 8
- Побачивши ж ученики Його, сердились, кажучи: На що така втрата?
- 9
- Можна бо було се миро продати дорого та дати вбогим.
- 10
- Зрозумівши ж Ісус, рече до них: Що ви смутите жінку?
дїло бо добре вчинила на менї.
- 11
- Всякого бо часу маєте вбогих із собою, мене ж не всякого часу маєте.
- 12
- Зливши бо вона миро се на тїло моє, на погребеннє моє зробила.
- 13
- Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
- 14
- Тодї, пійшовши один з дванайцятьох, на ймя Юда Іскариоцький, до архиєреїв,
- 15
- каже: Що хочете дати менї, а я вам видам Його?
Вони ж поставили йому трийцять срібняків.
- 16
- І з того часу шукав нагоди, щоб Його видати.
- 17
- У первий же день опрісночний приступили ученики до Ісуса, кажучи Йому: Де хочеш, щоб приготовили Тобі їсти пасху?
- 18
- Він же рече: Йдїть у город до оттакого, та скажіть йому: Учитель рече: Час мій близько;
у тебе зроблю пасху з учениками моїми.
- 19
- І зробили ученики, як повелїв їм Ісус;
і приготовили пасху.
- 20
- Як же настав вечір, сїв Він за столом із дванайцятьма.
- 21
- І, як вони їли, рече: Істино глаголю вам, що один з вас зрадить мене.
- 22
- І, засумівши тяжко, почали говорити до Него кожен з них: Аже ж не я, Господи?
- 23
- Він же, озвавшись, рече: Хто вмочає зо мною руку в миску, той зрадить мене.
- 24
- Син чоловічий іде, як писано про Него;
горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить!
Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
- 25
- Озвав ся ж Юда, зрадник Його, й каже: Аже ж не я, учителю?
Рече до него: Ти сказав єси.
- 26
- Як же вони їли, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав, і давав ученикам, і рече: Прийміть, їжте: се єсть тїло моє.
- 27
- І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, глаголючи: Пийте з неї всї;
- 28
- се бо єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся на оставленнє гріхів.
- 29
- Глаголю ж вам: Що не пити му від нинї з сього плоду винограднього аж до дня того, коли його пити му з вами новим у царстві Отця мого.
- 30
- І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
- 31
- Тодї рече до них Ісус: Всї ви поблазнитесь мною сієї ночи.
Писано бо: Поражу пастиря, і розсиплють ся вівцї стада.
- 32
- По воскресенню ж моїм попереджу вас у Галилею.
- 33
- Озвав ся ж Петр і каже до Него: Хоч усї поблазнять ся Тобою, я нїколи не зблазнюсь.
- 34
- Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене.
- 35
- Каже Йому Петр: Хоч би менї з Тобою і вмерти, не відречусь Тебе.
Так і всї ученики казали.
- 36
- Тодї приходить з ними Ісус на врочище Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам.
- 37
- І взяв із собою Петра та двох синів Зеведєвих, і почав скорбіти та вдаватись у тугу.
- 38
- Тодї рече до них: Тяжко сумна душа моя аж до смертї.
Підождїть тут, і не спїте зо мною.
- 39
- І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи: Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся;
тільки ж не як я хочу, а як Ти.
- 40
- І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною?
- 41
- Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
Дух то охочий, тїло ж немошне.
- 42
- Знов, удруге відійшовши, молив ся, глаголючи: Отче мій, як не може ся чаша мимо йти від мене, коли не пити му її, нехай станеть ся воля твоя.
- 43
- І, прийшовши, знаходить їх знов сплячих, були бо очі в них важкі.
- 44
- І, зоставивши їх, пійшов ізнов, і моливсь утретє, промовляючи те ж саме слово.
- 45
- Тодї приходить до учеників своїх, і рече їм: Спіть уже й спочивайте, ось настиг час, і Син чоловічий буде виданий у руки грішникам.
- 46
- Уставайте, ходїмо: ось наближуєть ся зрадник мій.
- 47
- Ще він говорив, коли се Юда, один з дванайцяти, приходить, а з ним багато народу з мечами й дручєм, од архиєреїв та старших людських.
- 48
- Зрадник же Його дав знак їм, кажучи: Кого я поцїлую, той і єсть він: беріть його.
- 49
- І, зараз приступивши до Ісуса, каже: Радуй ся, учителю;
та й поцїлував Його.
- 50
- Ісус же рече йому: Друже, чого прийшов єси?
Тодї, приступивши, наложили руки на Ісуса, та й узяли Його.
- 51
- І ось один з тих, що з Ісусом, простягши руку, вихопив меча свого, й, вдаривши слугу архиєрейського, відтяв йому вухо.
- 52
- Тодї рече до него Ісус: Верни меч твій в місце його: всї бо, що візьмуть ся за меч, од меча погинуть.
- 53
- Або думаєш, що не міг би нинї вблагати Отця мого, й приставив би менї більш дванайцяти легионів ангелів?
- 54
- Як же тодї справдились би писання, що так мусить статись?
- 55
- Тієї ж години рече Ісус до народу: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями, брати мене?
Щодня сидїв я в вас, навчаючи в церкві, і не брали мене.
- 56
- Се ж усе стало ся, щоб справдились писання пророчі.
Тодї всї ученики, покинувши Його, повтїкали.
- 57
- Вони ж, узявши Ісуса, повели Його до Каяфи архиєрея, де письменники та старші зібрались.
- 58
- Петр же йшов слїдом за Ним оддалеки до двору архиєрейського, і, ввійшовши в двір, сїв із слугами, щоб бачити конець.
- 59
- Архиєреї ж, і старші, і вся рада шукали кривого сьвідчення на Ісуса, щоб Його вбити,
- 60
- і не знайшли.
І коли багато лжесьвідків поприходило, не знайшли.
Опісля ж, приступивши два лжесьвідки,
- 61
- говорили: Сей казав: Я можу зруйнувати церкву Божу, й за три днї збудувати її.
- 62
- І, вставши архиєрей, каже до Него: Нїчого не відказуєш, що сї проти Тебе сьвідкують?
- 63
- Ісус же мовчав.
І, озвавшись архиєрей, каже до Него: Заклинаю Тебе Богом живим, щоб сказав нам, чи Ти єси Христос, Син Божий?
- 64
- Рече йому Ісус: Ти сказав єси.
Тільки ж глаголю вам: Від нинї побачите Сина чоловічого, по правицї сили, й грядущого на хмарах небесних.
- 65
- Тодї архиєрей роздер одежу свою, кажучи: Ось сказав хулу;
на що нам іще сьвідків?
Ось тепер чули хулу Його;
- 66
- як вам здаєть ся?
Вони ж, озвавшись, сказали: Винен єсть смерти.
- 67
- Тодї плювали в лице Йому, й били по щоках Його, і знущались із Него,
- 68
- кажучи: Проречи нам, Христе, хто се вдарив Тебе?
- 69
- Петр же знадвору сидїв у дворі.
І приступила до него одна дївчина, кажучи: І ти був з Ісусом Галилейським.
- 70
- Він же відрік ся перед усїма, кажучи: Не знаю, що говориш.
- 71
- Як же вийшов він до воріт, побачила його друга, та й каже до тих, що там були: І сей був з Ісусом Назарейським.
- 72
- І знов одрік ся він, кленучись: Що не знаю чоловіка.
- 73
- Трохи ж згодом, приступивши ті, що стояли, кажуть Петрові: Справдї й ти єси з них, бо й твоя говірка виявляє тебе.
- 74
- Тодї почав він проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка.
І зараз півень запіяв.
- 75
- І згадав Петр слово Ісуса, промовлене до него: Що перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене.
І, вийшовши геть, плакав гірко.
|