1
Як дійшла чутка до Санаваллата і Товії, й Араба Гешема та инших наших ворогів, що я відбудував мур та що не зісталось в ньому виломів, - одначе до того часу я ще не вставив дверей в ворота, -
2
Тодї Санаваллат та Гешем прислали до мене сказати: Прийди, а зійдемось разом ув одному з сїл на рівнинї Оно.
Вони ж задумували заподїяти менї лихо.
3
Але я послав до їх посланцїв і звелїв сказати: Я маю роботу коло великого дїла;
не можу зійти;
робота застановилась би, коли б я покинув її і зійшов до вас.
4
Чотири рази посилали вони до мене з такими ж запросинами, та я відповідав їм те саме.
5
Тодї прислав Санаваллат до мене пятий раз свого слугу, а в його руцї був розгорнутий лист.
6
У йому ж було написано: Ходить у народів поголоска, та й Гешем каже, що ти й Юдеї задумали відпасти, та тому й будуєш мур, і хочеш бути в їх царем, після тої ж чутки;
7
І пророків ти настановив, щоб оповіщали про тебе в Ерусалимі і говорили: Є царь Юдейський!
се дійде до царя.
Так приходь, і порадимось вкупі.
8
Але я послав до його сказати: Нїчого такого не було, про що ти говориш;
се ти вигадав своїм розумом.
9
Бо всї вони страхали нас, гадаючи: Опадуть їх руки перед сим дїлом, і робота спиниться;
та я ще більше скріпив руки мої.
10
І прийшов я в дім Шемаїї, сина Делаїї, сина Мегетавелового, й заперся він і сказав: Ходїм у дом Божий в середину храма, й замкнемо за собою двері храма, бо прийдуть вбити тебе, а прийдуть вбити тебе вночі.
11
Але я відказав: Чи може ж тїкати такий чоловік, як я?
Чи може такий, як я, ввійти в храм, щоб бути живим?
Не піду.
12
Я знав, що не Бог послав його, хоч він по пророцьки говорив до мене, але що то Товія та Санаваллат підкупили його.
13
А підкупили його на те, щоб я злякався і зробив так, і согрішив, та щоб про мене пішла недобра слава, щоб вони могли мене гудити.
14
Спомяни, мій Боже, Товію і Санаваллата по сих дїлах їх, та й пророчицю Ноадїю й инчих пророків, що хотїли настрахати мене!
15
Мур був скінчений двайцять пятого дня місяця Елула, за пятьдесять два днї.
16
Як почули про се всї вороги наші, й побачили се всї народи, що навкруги нас, тодї вони впали в очах своїх;
вони спізнали, що се дїло від Бога нашого.
17
Окрім того писало під той час багато старшин Юдейських листи, й посилали їх до Товії, а Товіїні листи приходили до їх.
18
Бо багато було в Юдеї таких, що поклялись на побратимство з ним;
він бо був зять Шеханїї, сина Арахового, а його син Йоханан взяв за себе дочку Мешуллама, сина Берехіїного.
19
Навіть про добрість його говорили вони при менї, й мої слова переносились до його.
Товія ж присилав листи, щоб лякати мене.