1
І промовив Господь до Арона: Ти сам і сини твої й батьківський дім твій з тобою мусите нести провину сьвятинї;
і ти сам і сини твої з тобою мусите нести провину вашого сьвященства.
2
Теж і браттє твоє з поколїння Левієвого, з поколїння батька твого нехай приближується з тобою, щоб вони були при тобі і вслуговували тобі;
ти ж і сини твої з тобою, ви служити мете перед наметом сьвідчення.
3
Нехай вони роблять службу коло тебе і коло всього намету;
тільки до посуду сьвятинї і до жертівника нехай не приступають, щоб не померти їм, так їм як і вам.
4
І будуть вони при тобі і доглядати муть соборного намету при всїх службах в наметї, чужий же не сьміє приближатись до вас.
5
І будете пильнувати догляду сьвятинї і догляду жертівника, щоб не було вже гнїва на синів Ізраїля.
6
Се я сам взяв братів ваших Левітів зміж синів Ізрайлевих;
вам подаровано їх про Господа, на послугу при соборному наметї.
7
Ти ж і сини твої з тобою будете пильнувати сьвященства вашого у всьому, що належить до жертівника і в серединї за завісою, і так робити мете службу;
вам передаю як дар службу сьвященства.
Хто ж чужий приближиться, буде переданий смертї.
8
І рече Господь Аронові: Се передав я тобі догляд моїх жертв підношення.
Від усього, що присьвячують сини Ізрайлеві, оддав я тобі і синам твоїм, задля сьвященства вашого, віч-ну твою частку.
9
Ось що буде твоє від сьвятих посьвятів, що не прийдуть на вогонь: всї дари їх, як всї жертви хлїбні, всї жертви за гріх, і всї жертви за провину, що вони приносять їх менї, як великі сьвятощі тобі вони і синам твоїм.
10
У сьвятому місцї їсти меш їх, ввесь музький пол їсти ме їх;
сьвятим се мусить бути тобі.
11
І се буде твоє: возношення дарів їх і всї жертви гойдані синів Ізрайлевих;
тобі і синам твоїм і дочкам твоїм з того віддав я як вічну пайку;
всякий чистий в дому твому може їх їсти.
12
Все найлучче з олїї і все найлучче з винограду і зерна, їх первоплоди, що приносять їх Господеві, тобі оддав я їх.
13
Первоплоди з усього, що родить земля їх, що вони подають їх Господеві, твої будуть;
всякий чистий з дому твого може їх їсти.
14
Усе посьвячене в Ізраїлї твоє буде.
15
Все перворідне від усякого тїла, що приносять Господеві, людина чи із скотини, буде твоє;
тільки первородне дитя мусить бути викуплене, і первак із скотини нечистої мусить бути викуплений.
16
І ті, що треба їх викупити, від одного місяця будуть викупляти їх по твому цїнуванню по пять секлїв срібла, по секлеві сьвятинї, двайцять гер в йому.
17
Первородного ж бика, або первородного барана чи первородного козла не давати меш викуповувати;
присьвячені вони.
Кровю їх будеш кропити на жертівника і жир їх пускати димом в огнянїй жертві, про любі пахощі Господеві.
18
І мясиво їх буде твоїм;
як грудина жертви гойданої і як права лопатка, твоє буде воно.
19
Всї жертви посьвятів, що підносять їх сини Ізраїля Господеві, оддав я тобі і синам твоїм і дочкам твоїм з тобою, як віковічну частку;
се завіт вічний про тебе й про насїннє твоє з тобою.
20
І рече Господь Аронові: У землї їх не мати меш жадного наслїддя, і частки в тебе не буде між ними.
Сам я частка твоя і наслїддє твоє серед синів Ізрайлевих.
21
І се дав я синам Левієвим замість наслїддя всї десятини Ізраїля за службу, що вони служать при соборному наметї.
22
І більш не приступати муть синове Ізрайлеві до соборного намету, щоб не взяти на душу гріха і не померти.
23
Нехай Левіти служать службу при соборному наметї, і самі несуть гріх їх.
Установа віковічня в роди ваші.
А серед синів Ізрайлевих не мати муть жадного наслїддя;
24
Бо десятину синів Ізрайлевих, що в жертву приносять Господеві, дав я Левітам як наслїддє;
тим то сказав я їм, що між синами Ізрайлевими не буде в них наслїддя.
25
І промовив Господь до Мойсея, кажучи:
26
А до Левітів скажеш так: Коли берете ви від синів Ізрайлевих десятину, що дав я вам як наслїддє ваше, так мусите принести жертву возношення Господеві, десятину від десятини.
27
І полїчиться вам жертва возношення вашого, як зерно з току і як достаток винограднього точила.
28
От же й ви мусите приносити жертву Господеві від усїх десятин ваших, що берете їх від синів Ізраїля і давати мете від всього Аронові сьвященникові жертву возношення про Господа.
29
Від усього, що принесуть вам, будете давати всяку жертву возношення Господеві, посьвяти його з усього, що є найлучче.
30
І казати меш їм: Коли принесете що найлучче з того, так полїчиться Левітам як дохід з току і як дохід з винограднього точила.
31
І можна вам їсти його в усякому місцї, вам самим і домам вашим;
бо се вам плата за вашу службу в соборному наметї.
32
І не буде вам за те гріха, коли що найлучче з того принесете, і не зневажите посьвятів синів Ізраїля і не помрете.