1
І рече Господь Мойсейові та Аронові: Се установа закону, що заповідав Господь словами:
2
Скажи синам Ізрайлевим, щоб привели до тебе ялівку руду, без скази, таку що нема хиби на нїй, що не було ярмо на нїй;
3
І віддасьте її Елеазарові сьвященникові, і виведе він її геть перед табор, і заколють її перед ним.
4
І візьме Елеазар сьвященник крові її пальцем своїм, і покропить кровю на переднїй бік соборного намету сїм раз.
5
І спалють ялівку перед очима його: шкіру її і мясиво її і кров її з гнойом її треба спалити.
6
І візьме сьвященник дерева кедрового та іссопу й кармазину та й кине в середину поломя, як палити муть ялівку.
7
І випере сьвященник одїж свою і викупає тїло своє в водї, а потім можна йому ввійти до табору;
тільки ж нечистий буде сьвященник до вечора.
8
І хто палив її, мусить випрати одїж свою в водї, і викупати тїло своє в водї, і буде й він нечистим до вечора.
9
І збере попіл із ялівки який чистий чоловік, і висипить його за табором на місцї чистому;
і буде він для громади синів Ізраїля схований про воду очищення, що буде на очищеннє від гріха.
10
І випрати мусить, хто збірав попіл з ялівки, одїж свою, і буде до вечора нечистим.
І буде синам Ізраїля і приходню, що пробуває між ними, віковічною встановою.
11
Хто доторкнеться мерця, трупа якої людини, нечистий буде сїм день.
12
Мусить очиститись водою сією на третий день, і стане на семий день чистим;
а як не очиститься на третїй день, так не буде на семий день чистим.
13
Всякий, хто доторкнеться мерця, трупа якої людини, що вмерла, і не очиститься, той опоганив храмину Господню;
викоренитись мусить ся душа з Ізраїля.
Водою очищення він не покроплений, тому він нечистий;
нечистота його ще на йому.
14
Се закон про людину, що вмерла в наметї: кожний хто входив в намет, і кожний хто був у наметї, нечистим буде сїм день.
15
І всяка одкрита посудина, на якій нема привязаної покришки, нечистою буде.
16
І всякій хто в чистому полї торкнеться до вбитого мечем, чи до мерця, чи до костей чоловічих, чи до домовини, буде сїм день нечистим.
17
І возьмуть, про нечистого, попелу із жертви спаленої на очищеннє, і наллють на його води текучої в посудину.
18
І візьме чистий чоловік гіссопу та й умочить у воду, та й покропить на намет і на всю посудину і на всїх людей, що там будуть, і на того, що торкнувсь до костей, чи до вбитого, чи до мерця, чи до домовини.
19
І кропити ме чистий на нечистого на третїй день і на семий день;
і очистить його на семий день;
і випере він одїж свою і викупає тїло своє в водї, і стане він чистим увечорі.
20
Коли ж людина яка стане нечиста і не очиститься, душу таку треба викоренити спроміж громади;
бо сьвятиню Господню вона опоганила: водою очищення не покроплено її, нечиста вона.
21
І буде се в вас установою вічньою.
І хто кропить очищаючою водою, мусить випрати одїж свою, і хто приторкнеться до очищаючої води, нечистим буде до вечора.
22
І все, до чого приторкнеться нечистий, стане нечистим, і хто приторкнувся його, нечистим буде до вечора.