1
І прийшли сини Ізрайлеві цїлою громадою в степ Зин, первого місяця;
і остановився народ в Кадесї;
і вмерла там Миряма, і поховано її там.
2
І не стало води для громади, і зібрались вони проти Мойсея і Арона.
3
І сварились люде з Мойсейом і з Ароном, мовляючи: Лучче було б нам померти тодї, як померло браттє наше перед Господом!
4
Та на що привели ви громаду Господню в цей степ, щоб і нам тут погибнути і скотинї нашій?
5
І нащо вивели ви нас із Египту, щоб завести нас у се ледаче врочище?
Нема ту нї землї на сїйбу, нї смоківниць, нї винограду, нї гранат, і навіть води нїде напитись.
6
І пійшов Мойсей з Ароном від громади до входу в соборний намет, і впали ниць на лиця свої;
і явилась їм слава Господня.
7
І промовив Господь до Мойсея: кажучи:
8
Возьми жезло та збери громаду, ти й твій брат Арон, і покличте до скелї перед очима їх;
і дасть вона вам воду свою, і виведеш їм воду із скелї, і напоїш громаду й скотину їх.
9
І взяв Мойсей жезло од лиця Господнього, як він повелїв йому.
10
І зібрали Мойсей та Арон громаду перед скелею;
і рече їм: Слухайте ж, ворохобники, чи добудемо з сієї скелї воду про вас?
11
І підняв Мойсей руку та й вдарив скелю жезлом своїм двічі;
і потекло багацько води, і напилась громада й скотина їх.
12
І рече Господь Мойсейові й Аронові: За те, що не няли ви менї віри, щоб осьвятити мене в очу синів Ізраїля, за те не приведете ви громади сієї в землю, що я надїлив їм.
13
Се води Мериви, де сварились Ізрайлеві сини з Господом, і він явив їм сьвятість свою.
14
І післав Мойсей посли з Кадесу до царя Едомського: Так каже твій брат Ізраїль: Ти знаєш усї ті пригоди, що стались нам:
15
Як батьки наші спустились в Египет і ми жили в Египтї довгий час, і що Египтяне заподїяли нам і батькам нашим.
16
Тодї позвали ми до Господа, і він почув наш голос, і післав ангела та й вивів нас із Египту;
і се ми в Кадесї містї, що на краю займища твого.
17
Дозволь же нам пройти через твою землю!
Не будемо йти полями й виноградниками, і не будемо пити води з колодязїв;
по царській дорозї перейдемо, не будемо звертати нї на право, нї на ліво, докіль не перейдемо займища твого.
18
Та відказав йому Едом: Не переходити меш в мене;
ато з мечем вийду проти тебе.
19
І казали йому синове Ізрайлеві: Битим шляхом ми хочемо йти;
а коли воду твою пити му я, чи скотина моя, так заплачу тобі за неї;
тільки ногами моїми хочу перейти, більш нїчого.
20
І каже: не можна щоб проходити!
І вийшов Едом проти його з великим народом і з потужною рукою.
21
І так не дав Едом Ізраїлеві перейти через займища свої, і звернув Ізраїль на бік від його.
22
І рушили в дорогу від Кадесу, і прийшли сини Ізрайлеві, цїлою громадою, до Ор гори.
23
І рече Господь Мойсейові та Аронові під Ор-горою, на границях землї Едомової:
24
Мусить прилучитись Арон до народу свого;
бо не має він увійти в землю, що я віддав синам Ізрайлевим за те, що ви противились повелїнню мому при водах Мериви.
25
Возьми Арона та Елеазара, сина його, та й приведи їх на Ор-гору;
26
І знїми з Арона одїж його та вдягни в неї Елеазара, сина його, і прилучиться Арон і вмре там.
27
І вчинив Мойсей, як заповідав Господь.
І зійшли вони на гору перед очима в усієї громади.
28
І зняв Мойсей з Арона одїж його, та й одягнув у неї Елеазара, сина його.
І вмер Арон на верховинї Ор-гори.
І спустивсь із гори Мойсей та Елеазар.
І побачила вся громада, що вмер Арон, і плакав увесь люд Ізраїльський трийцять день.