- 1
- Син мудрий слухає батькової науки, а безпутний не слухає докору.
- 2
- Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, душа же проступників - зло.
- 3
- Хто стереже уста, той душу вберігає: хто ж рот свій широко отвирає, тому біда.
- 4
- Душа в лїнивого жадає, та дармо, а душа трудящих засититься.
- 5
- Праведний ненавидить ложне слово, а безбожник соромить і безчестить.
- 6
- Безвинного в путях пильнує правда, а грішника губить безбожество.
- 7
- Той за багатого себе скрізь виставляє, а справдї він нїчого немає;
инший видає себе за бідного, а він пребагатий.
- 8
- Багацтвом викуплює чоловік життє своє, а вбогий й грізьби не чує.
- 9
- Сьвітло праведних весело горить, у безбожних же сьвічник потухає.
- 10
- Між гордими - одні тільки сварки, а хто чинить усе за порадою - у тих мудрість.
- 11
- Богацтво легко нажите пропадає, хто ж трудом доробляєсь, намножує його.
- 12
- Надїя, коли довго тріває, мучить серце, а справджене бажаннє - се дерево жизнї.
- 13
- Хто словом нехтує, той шкодить собі, а хто боїться заповідї, той має заплату.
- 14
- Наука мудрого - се жизняна криниця;
вона відвертає від сїтей смертї.
- 15
- Добрий розум приносить приємність, дорога ж беззаконних пагубна.
- 16
- Розумний з розглядом дїло робить, а дурний виносить на показ дурноту.
- 17
- Безбожний посланець у біду попадає, а вірний посланець - ратунок.
- 18
- Злиднї й стид тому, хто нехтує науку, хто ж підклоняється під докір, той буде в шанобі.
- 19
- Як спевниться бажаннє, то любо се душі;
та дурним не любо відхилятись від злого.
- 20
- Хто братаєсь із мудрими, буде й сам мудрий, хто ж заходить у дружбу з дурними, - зледачіє.
- 21
- За грішниками гонить нещастє, а праведним добро в нагороду.
- 22
- Добрий і внукам зоставляє достатки, а багацтва грішника передержуються для праведного.
- 23
- Много хлїба родиться й на загонах убогих, та з них не один погибає через непорядок.
- 24
- Хто жалує лозинки, ненавидить він сина, а хто любить сина, той з малку наказує його.
- 25
- Праведний їсть до схочу, а черево безбожних терпить недостачу.
|