- 1
- Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
- 2
- Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
- 3
- Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
- 4
- Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
- 5
- Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
- 6
- Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
- 7
- Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї;
біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
- 8
- Хто розуму здобуває, любить свою душу;
хто розважливий - находить добро.
- 9
- Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав - погибне.
- 10
- Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї - старшованнє над князями.
- 11
- Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його - вирозумілість на проступки.
- 12
- Царський гнїв - як би рик лева, а його ласкавість - мов роса на зелень.
- 13
- Дурний син - гризота отцеві, а сварлива жінка - мов вода крізь кришу текуча.
- 14
- І дом і майно - спадщина по родителях, а розумная жона - від Господа.
- 15
- Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
- 16
- Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
- 17
- Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
- 18
- Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
- 19
- Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
- 20
- Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
- 21
- Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
- 22
- Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
- 23
- Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
- 24
- Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
- 25
- Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним;
скартаєш розумного - він ще порозумнїє.
- 26
- Хто батька нехтує й матїр проганяє, - той син ледачий й безчесний.
- 27
- Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
- 28
- Лукавий сьвідок глузує з суду;
уста беззаконних пожирають неправду.
- 29
- На зрадливих готові суди, а на тїло безумних - удари.
|