1
Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
2
Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
3
На ласощі його не надься: се оманлива страва.
4
В достатки не силкуйсь великі вбиватись;
залиши такі гадки твої.
5
Подивишся на них, а їх уже й немає;
багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
6
Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
7
Бо які нещирі мисли в його, такий і він: "Іж і пий!" - припрошує він, а серце його не при тобі.
8
Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
9
При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
10
Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
11
Заступник бо в них сильний;
він вмішається в справу їх проти тебе.
12
Прихили серце твоє до науки, й уши твої - до слів розумних.
13
Некараним твого хлопця не лишай;
як укараєш його лозиною - він не вмре;
14
Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
15
Мій сину!
коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
16
Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
17
Не завидуй в серцї ледачим;
нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
18
Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
19
Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
20
Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, -
21
Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
22
Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
23
Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
24
Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
25
Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
26
Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
27
Блудниця - се глибока пропасть;
тїсний колодїзь - чужая жінка;
28
Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
29
У кого зойки?
у кого стогін?
у кого сварка?
у кого горе?
хто ранить без причини?
в кого червоні очі?
30
У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
31
Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
32
Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
33
Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
34
І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
35
Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув;
як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.