- 1
- Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
- 2
- Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
- 3
- Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
- 4
- Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
- 5
- Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
- 6
- Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
- 7
- Про дурного мудрість - річ надто висока, й в брамі* нї пари він із уст не пустить.
- 8
- Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
- 9
- Помисл дурноти - гріх;
зрадник - людям гидота.
- 10
- Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
- 11
- Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє - чи ж покинеш їх?
- 12
- Скажеш може: Ми про се не знали!
Та, може, й той не знає, що вивідує серця?
Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
- 13
- Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
- 14
- Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї.
Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
- 15
- Безбожний!
не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
- 16
- Бо праведний впаде сїм раз - і встане, безбожні же впадуть у погибель.
- 17
- Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
- 18
- А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
- 19
- Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
- 20
- Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
- 21
- Мій сину!
Господа й царя твого страхайся;
з ворохобниками не товаришуй,
- 22
- Бо нагло прийде погибель від них, - і біду від обох - хто її наперед узнає?
- 23
- Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу - се погано.
- 24
- Хто винуватому скаже: "Ти невинен", того клясти ме люд, того зненавидить народ;
- 25
- Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
- 26
- Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
- 27
- Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
- 28
- Не будь льживим на ближнього твого сьвідком;
чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
- 29
- Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікові по вчинкам його.
- 30
- Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
- 31
- Дивлюсь - терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожа розвалилась.
- 32
- Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
- 33
- Не довго будеш спати, не довго дрімати;
не довго - згорнувши руки, полежиш, -
- 34
- Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя - мов чоловік оружний.
|