- 1
- Коли чоловіка картають, а він все таки тугошийий, то й буде розбитий, й не буде йому лїку.
- 2
- Як много праведних, - люде веселяться;
як запанують же ледачі, тодї народ стогне.
- 3
- Хто любить мудрість, той отцеві втїха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує.
- 4
- Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, - пустошить її.
- 5
- Хто леститься другу свому, стелить сїтї під ноги йому.
- 6
- В грісї в ледачого - сїть про його, а праведний - все веселий і радуєсь.
- 7
- Праведний щиро вникає у справу бідних, безбожний не розбірає справи.
- 8
- Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють.
- 9
- Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, - не має спокою.
- 10
- Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його.
- 11
- Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.
- 12
- Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі.
- 13
- І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.
- 14
- Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
- 15
- Лоза й огроза - вони дають мудрість;
та син, лишений на волю, соромить матїр.
- 16
- Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель.
- 17
- Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.
- 18
- Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч;
щаслив лиш той, хто додержує закону.
- 19
- Словами годї раба навчити;
хоч він їх і чує, та що ж не слухає.
- 20
- Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови?
- на дурного більш надїї анїж на його.
- 21
- Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином.
- 22
- Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.
- 23
- Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї.
- 24
- Хто з злодїєм дїливсь, ненавидить свою душу;
він чує закляттє*, та не виявляє.
- 25
- Хто боїться людей, той в біду попаде;
хто ж боїться Господа, буде безпечен.
- 26
- Многі шукають ласки в володарів (земних), та долею людською - володїє Господь.
- 27
- Гидота праведним - чоловік ледачий, безбожнику ж гидота - хто ходить правою дорогою.
|