1
Мій сину!
памятай, чого я тебе навчаю, й ховай заповідї мої в серцї.
2
Бо з ними жити меш на сьвітї довголїтен, і спокій принесуть вони тобі.
3
Нехай любов тебе не кидає та правда;
носи на шиї їх і напиши на таблицї серця твого, -
4
А станешся любим і приятним і Богові й людям.
5
Надїйсь на Господа всїм серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум.
6
У всїх стежках твоїх думай про його, а він простувати ме шляхи твої.
7
Премудрим сам себе не величай у думцї;
бійся Господа й остерегайсь лихого.
8
За се пошле тобі у тїло він здоровлє й силу в костї твої.
9
Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить,
10
А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином.
11
Кар Господнїх не відкидай, мій сину, й не вважай собі за тягар картання його;
12
Кого бо любить Господь, того він і карає, і ласкавий він до того, як отець до сина свого.
13
Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання.
14
Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна з його більш як із золота.
15
Коралї дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо з того, що ти бажаєш, не зрівняєся з нею.
16
В правій руцї в неї - життє на сьвітї довге, а в лївій у неї - багацтво й слава.
17
Усї шляхи її - шляхи приятні, і всї стежки її - задоволеннє (серця).
18
Вона - деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться.
19
Премудростю Господь поставив землю, а розумом утвердив небо.
20
Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою.
21
Мій сину!
не спускай їх із очей твоїх;
ховай розум і розумную обачність.
22
Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе.
23
Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться.
24
Коли лягати меш - не будеш боятись, а коли заснеш, - сон твій солодкий буде.
25
Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде;
26
Бо Господь буде надїєю тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймався.
27
У нуждї помогти бідасї не одхиляйся, коли рука твоя здолїє се зробити.
28
Не говори твойму ближньому: Йди собі й прийди знов, завтра дам тобі, коли маєш при собі.
(Бо не знаєш, що принесе день завтрішнїй.)
29
Не мисли зла тому, хто безпеч із тобою живе.
30
Не сварись із чоловіком, не маючи причини, як він тобі не заподїяв злого.
31
Не завидуй чоловікові, що поступає напастливо, й не вибирай для себе дороги його;
32
Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність.
33
Господнє прокляттє на домівцї безбожних, а праведних житло він благословить.
34
З недовірків Господь сьміється, покірним же дає він благодать.
35
Розумні одержать славу, а тих, що без ума, ганьба окриє.