- 1
- Се слова царя Лемуїла;
наука, яку дала йому мати його:
- 2
- Що ж, сину мій?
що, дитино тїла мого?
що, обітниць моїх ти сину?*
- 3
- Не оддавай жіноцтву сил твоїх, анї поступків твоїх тим погубницям царів.
- 4
- Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати,
- 5
- Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих.
- 6
- Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю;
- 7
- Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання.
- 8
- Отверай уста за того, хто голосу нїде не має, та щоб сиріт боронити.
- 9
- Одверзай уста твої на правосуд та для справи бідного й нужденного.
- 10
- Хто знайде жінку честиву?
цїна їй перел дорожша;
- 11
- Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток;
- 12
- Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її.
- 13
- Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками.
- 14
- Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека.
- 15
- Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло.
- 16
- Схоче поля - є й на поле;
з свого дорібку садить виноградник.
- 17
- Оперізуєсь силою й кріпить руки свої.
- 18
- Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі.
- 19
- Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено.
- 20
- Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому.
- 21
- Не боїться, що ріднї студено буде;
- вся семя має подвійну одежу.
- 22
- Робить вона собі коври;
висон, пурпур - її одежа.
- 23
- Мужа її всяке знає;
сидить він у воротях між громадськими мужами.
- 24
- Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським.
- 25
- Трівкість і краса - одежа її, й весело глядить вона в будущину.
- 26
- Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї - лагідна наука.
- 27
- Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба - нїчо не робивши.
- 28
- Встають дїти, - її величають, і муж її всюди вихваляє:
- 29
- Много женщин честивих, - ти ж усїх перевисшила!
- 30
- Бо принада - річ непевна, пишна врода - річ минуща;
богобоязлива ж жінка - от кого хвалити треба!
- 31
- Платїть же їй після того, що її надбали руки;
славіть її у громадї за її учинки!
|