- 1
- Мій сину!
коли ти за ближнього твого поручився й дав руку твою за другого, -
- 2
- То ти звязав себе словами з власних уст твоїх, обіцянкою сам собі сїло накинув.
- 3
- Вчини ж, мій сину, ось що, щоб звільнити себе, - бо ти попався в руки ближньому твому: йди, впади йому, твойму ближньому, в ноги;
- 4
- Не дай твоїм очам нї сну, анї задрімати - війкам твоїм;
- 5
- Рятуй себе, як серна, з руки, як пташка з рук птахоловця.
- 6
- Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму.
- 7
- Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника;
- 8
- А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій.
- 9
- Докіль спати меш, лїнивче?
коли ти встанеш зо сну твого?
- 10
- Не довго поспиш, не довго дрімати меш, не довго полежиш, згорнувши руки;
- 11
- А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й недоля твоя, мов той сїпака.
- 12
- Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами;
- 13
- Моргає він очима, потирає ногами, дає знаки палцями своїми;
- 14
- У серцї ж у його омана;
він придумує лихо по всяк час, розсїває незгоду.
- 15
- За се нагло прийде погибель на него, буде, як стій, розбитий - без рятунку.
- 16
- От шестеро речей, ненавидних у Бога, ба семеро, гидких душі його:
- 17
- Се очі горді, язик, що лжу сплїтає, руки, що кров безвинну проливають,
- 18
- Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,
- 19
- Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братами розсїває.
- 20
- Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся;
- 21
- На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї.
- 22
- Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують;
як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують:
- 23
- Бо заповідь - се твій сьвітильник, навчаннє - се сьвітло, дорога ж до жизнї - се докір і наука;
- 24
- Щоб остерігати тебе од ледачої женщини, від підлестного язика чужої.
- 25
- Не пожадай вроди її в серцї твойму, й не давай себе принадити морганнєм її;
- 26
- Бо задля блудницї убожіють до кусня хлїба, а мужняя жена вловляє дорогу душу.
- 27
- Чи жару ж набереш у пазуху, й не прогорить платтє твоє?
- 28
- Чи пійдеш по жару, не спікши ніг собі?
- 29
- Таке жде кожного, хто входить до жінки ближнього свого: хто дотикнеться її, не буде без вини.
- 30
- Про злодїя нїхто байдужен не буває, хоч би він крав голодний, щоб попоїсти;
- 31
- А вже як спіймається, то заплатить у семеро все;
що має він в домівцї, все втеряє.
- 32
- Хто ж перелюбствує з жінкою чужою, ума в його нема;
той губить душу свою, хто се чинить.
- 33
- Побоїв і сорому набереться він, і безчесть його не зотреся.
- 34
- Бо ревнованнє й лютість мужа не пощадить в день пімсти;
- 35
- Не прийме він нїякого викупу й не вдовольниться, хоч би ти й як багато давав дарів.
|