- 1
- Премудрість збудувала будинок собі, витесала сїм стовпів до него,
- 2
- Заколола жертви, налила вина й приготовила стіл у себе;
- 3
- Розіслала служебки свої, щоб покликали з городських висот:
- 4
- Хто невчений простак, звертай сюди!
а тим, що на розум убогі, сказала:
- 5
- Прибувайте та їжте мій хлїб і вино моє пийте;
- 6
- Покидайте дурноту, й жийте, та ходїте стежками, що вам розум укаже!
- 7
- Хто хоче кепкуна навчати, наживе собі неславу, а хто докоряє безбожникові, сказу собі чинить.
- 8
- Не картай кепкуна, бо зненавидить тебе;
картай мудрого, а будеш йому любий;
- 9
- Дай науку мудрому, - зробиться ще премудрійшим, вмудряй праводушного, а він своє знаннє примножить.
- 10
- Почин премудростї - страх Господень, а пізнаннє сьвятого - се розум;
- 11
- Бо тілько через мене продовжиться вік твій і причиниться тобі років життя.
- 12
- Коли ти мудрий, то мудрий єси собі на користь;
коли ж пустун ти, тобі від сього шкода.
- 13
- Женщина нерозсудлива, щебетлива й глупа невіжа,
- 14
- Сїдає на стілцї вона в свойму будинку, на підвисшених місцях у містї,
- 15
- Щоб кликати тих, що йдуть дорогою, що правими дорогами своїми ходять:
- 16
- Хто неук, завертай сюди!
а недоумкові каже:
- 17
- Вода украдена солодша, й вкритий хлїб смашнїйший.
- 18
- А він і не знає, що там самі мерцї, а ті, кого вона закличе, - в преисподнїй.
|