- 1
- Благослови Господа, душе моя!
Господи, Боже мій, дивно ти великий, ти зодягнувся величчєм і красою;
- 2
- Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;
- 3
- Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;
- 4
- Ангели твої в тебе послами, слуги твої - огонь пожираючий.
- 5
- Він утвердив землю на підвалинах її;
вона не захитається по віки;
- 6
- Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.
- 7
- Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.
- 8
- Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.
- 9
- Визначив їм гряницю, і не перейдуть її;
не вернуться назад, покрити землю.
- 10
- Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;
- 11
- Напувають всю зьвірину з поля;
дикі ослята гасять смагу свою;
- 12
- Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.
- 13
- Ти напуваєш гори з висоти твоєї;
земля насичується плодом творива твого.
- 14
- Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,
- 15
- І вино, щоб веселило серце чоловіка;
щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.
- 16
- Насичаються дерева Божі, кедри Ливанські, що посадив їх,
- 17
- На них гнїздиться птаство;
на кипарисах бузько знайшов собі домівку.
- 18
- Високі гори для козлів диких, скелї - сховиско лисицям.
- 19
- Він сотворив місяць, щоб часи значити;
сонце знає, коли заходити.
- 20
- Ти розкинеш темряву, і ніч настала;
тодї ворушиться вся зьвірина лїсна;
- 21
- Молоді леви ричать за здобичею, і щоб жадати поживи для себе від Бога.
- 22
- Зійде сонце, вони вертають назад і в своїх норах лягають.
- 23
- Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.
- 24
- Як багато, Господи, творива твого!
Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.
- 25
- Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.
- 26
- Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.
- 27
- Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.
- 28
- Ти даєш їм, вони збирають;
ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.
- 29
- Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються;
возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.
- 30
- Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.
- 31
- Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;
- 32
- Він погляне на землю, і вона тремтить;
доторкнеться гір, і вони димують.
- 33
- Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.
- 34
- Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.
- 35
- Нехай щезнуть грішники із землї, і беззаконних нехай не буде.
Благослови, душе моя, Господа!
Аллилуя*!
|