1
Не нам, Господи, не нам, но імені твому дай славу по милостї твоїй, по правдї твоїй!
2
Чому мають казати народи: Де ж їх Бог?
3
Але ж Бог наш на небесах;
все, що любо йому, він творить.
4
Божища їх - срібло і золото, твориво рук чоловічих.
5
Мають уста, і не говорять;
очі мають, і не бачать;
6
Мають уші, і не чують;
нїздра мають, і нема в них нюху.
7
Руки їх не беруть;
ноги їх не ходять;
не чути жадного голосу з їх горла.
8
Їм рівні ті, що роблять їх, кожний, що на них вповає.
9
Ізраїлю, вповай на Господа!
Він поміч їх і щит їх.
10
Доме Ааронів, уповай на Господа!
Він поміч їх і щит їх.
11
Ви, що боїтесь Господа, вповайте на Господа!
Він поміч їх і щит їх.
12
Господь спогадав нас, він буде благословити: Благословити ме дім Ізраїля, благословити ме дім Аарона.
13
Буде благословити боящихся Господа, малих вкупі з великими.
14
Помножить вас Господь, вас і дїтей ваших.
15
Нехай благословить вас Господь, що сотворив небеса і землю.
16
Небеса, Господнї небеса, а землю дав дїтям людським.
17
Мертві не будуть хвалити Господа, нї всї ті, що йдуть до місця мовчання.
18
Ми ж будем прославляти Господа, від нинї по віки.
Хвалїте Господа!