- 1
- Алеф.
Блаженний, в кого дорога чесна, хто в законї Господа ходить!
- 2
- Блаженний, хто сьвідчення його хоронить, хто цїлим серцем його шукає,
- 3
- Хто кривди не робить, його дорогами ходить!
- 4
- Ти велїв заповідї твої пильно повнити.
- 5
- Ой коли б дороги мої та вели мене, щоб устави твої хоронити!
- 6
- Тодї б я не посоромився, на всї заповідї твої зважаючи.
- 7
- Буду прославляти тебе, навчаючись законів справедливостї твоєї.
- 8
- Повнити му твої устави;
не опусти мене зовсїм.
Бет.
- 9
- Як держати ме чисто парень стежку свою?
Коли дбати ме про неї після слів твоїх.
- 10
- Цїлим серцем моїм шукав я тебе;
не дай менї відхилитись від заповідей твоїх!
- 11
- Слово твоє заховав я в серцї моїм, щоб не согрішити проти тебе.
- 12
- Благословен будь, Господи!
Навчи мене уставів твоїх!
- 13
- Устами моїми звіщав я присуди уст твоїх.
- 14
- Дорогами сьвідчень твоїх я більш любувався, як найбільшим багацтвом.
- 15
- Про заповідї твої буду промишляти, і стежок твоїх пильнувати.
- 16
- В уставах твоїх моє милуваннє;
не забуду слова твого.
Гімель.
- 17
- Твори милість слузї твому, і буду жити і слово твоє хоринити!
- 18
- Отвори очі мої, і побачу дива закону твого!
- 19
- Я стороннїй на землї, не крий від мене заповідей твоїх!
- 20
- Втомилась душа моя від щоденного бажання за присудами твоїми.
- 21
- Ти погрозив бутним, проклятим, що відступають від заповідей твоїх.
- 22
- Одверни від мене сором і зневагу!
Бо я хоронив сьвідчення твої.
- 23
- І князї засїдають, змовляються проти мене;
слуга ж твій про устави твої промишляє.
- 24
- Сьвідчення твої моя роскіш, моя рада.
Далет.
- 25
- До пороху пристала душа моя;
оживи мене по слову твому.
- 26
- Про дороги мої росказав я, і ти вислухав мене;
навчи мене уставів твоїх!
- 27
- Дай зрозуміти дорогу росказів твоїх, і буду промишляти про дивні дїла твої.
- 28
- Ниє душа моя від смутку;
піддвигни мене, по слову твому!
- 29
- Одверни від мене дорогу льживу, і закон твій даруй менї!
- 30
- Вибрав я дорогу вірностї, твої присуди поставив перед собою.
- 31
- Я пристав до сьвідчень твоїх;
Господи, не дай осоромитись менї!
- 32
- Пійду дорогою твоїх заповідей, коли зробиш простір серцю мому.
Ге.
- 33
- Навчи мене, Господи, дороги уставів твоїх, і додержу її до кінця життя.
- 34
- Дай менї розум, і буду хоронити закон твій, і повнити з цїлого серця.
- 35
- Дай ходити стежкою заповідей твоїх!
Бо в тому радість моя.
- 36
- Нахиляй серце моє до сьвідчень твоїх, а не до користї.
- 37
- Одверни очі мої, щоб марноти не бачили!
Оживи мене в дорозї твоїй.
- 38
- Сповни слово твоє слузї твому, що благовіє перед тобою.
- 39
- Одверни від мене сором, котрого я боюся!
Твої бо присуди благі.
- 40
- Глянь, я бажаю росказів твоїх;
оживи мене правдою твоєю.
Вав.
- 41
- І пошли менї милість твою, Господи, твоє спасеннє після слова твого!
- 42
- Тодї дам відповідь кепкуючим з мене, бо я вповаю на слово твоє.
- 43
- І не відбери зовсїм слова правди від уст моїх!
Бо я вповаю на присуди твої.
- 44
- І хоронити му закон твій, без устанку, все і по віки.
- 45
- І буду ходити по широкому просторі;
бо я шукав заповідей твоїх.
- 46
- І перед царями говорити му про сьвідчення твої і не посоромлюсь.
- 47
- І мати му роскоші у заповідях твоїх, любих менї.
- 48
- І простирати му руки мої до заповідей твоїх, любих менї;
і про встанови твої промишляти му.
Заїн.
- 49
- Спогадай слова до слуги твого, на котре казав менї вповати!
- 50
- Се ж одрада для мене в горю моїм, що слово твоє оживляло мене.
- 51
- Бутні над міру посьміялись з мене;
та я не відхилився від закону твого.
- 52
- Споминаю, Господи, суди твої одвічні, і даю серцю обраду.
- 53
- Обгорнув мене гнїв великий на беззаконних, що закон твій покинули.
- 54
- Устави твої були пїснями для мене в стороннїй оселї моїй.
- 55
- Ночами згадував я імя твоє, Господи, і повнив закон твій.
- 56
- Сталось се зо мною, бо я хоронив прикази твої.
Х ет.
- 57
- Сказав я, Господи, доля моя, повнити слова твої.
- 58
- З цїлого серця благав я тебе;
будь милостивий для мене, по слову твому!
- 59
- Про дороги мої промишляв я, і ноги мої повернулись до сьвідчень твоїх.
- 60
- Я спішився і не гаявся, заповідї твої повнити.
- 61
- Сїти беззаконних обгорнули мене;
та не забув я закону твого.
- 62
- О півночі встаю, щоб прославляти тебе за праведні суди твої.
- 63
- Товариш я всїм, що бояться тебе, і тим, що прикази твої шанують.
- 64
- Милосердя твого, Господи, повна земля;
навчи мене уставів твоїх.
Тет.
- 65
- Добро вчинив єси, Господи, слузї твому, по слову твому.
- 66
- Настав мене на розум добрий і пізнаннє!
Бо я вірив заповідям твоїм.
- 67
- Як ще не був я впокорений, блукав я;
тепер же сповняю слово твоє.
- 68
- Ти благий і благотворящий;
навчи мене твоїх уставів!
- 69
- Бутні зновили брехню проти мене;
я сповняю твої велїння.
- 70
- Серце їх, мов від товщі потовстїло;
моя роскіш в законї твому.
- 71
- Благо менї, що був я впокорений, щоб уставів твоїх навчитись.
- 72
- Луччий для мене закон уст твоїх, як тисячі золота і срібла.
Йод.
- 73
- Руки твої сотворили і приготовили мене;
дай менї розум і навчусь заповідей твоїх.
- 74
- Боящіся тебе побачать мене і звеселяться, що я вповав на слово твоє.
- 75
- Знаю, Господи, що суди твої справедливі, і що по правдї ти покарав мене.
- 76
- Милість твоя нехай буде обрадою для мене, по слову твому до слуги твого!
- 77
- Змилосердися надо мною, то буду жити!
Бо закон твій моя роскіш.
- 78
- Допусти сором на бутних!
Вони бо понижили мене безвинно;
я промишляю про велїння твої.
- 79
- Нехай обернуться до мене, хто сьвідчення твої знає.
- 80
- Серце моє нехай буде без докору в уставах твоїх, щоб не осоромитись менї.
Каф.
- 81
- Душа моя тужить за спасеннєм твоїм, я вповаю на слово твоє.
- 82
- Очі мої виглядають слова твого, я кажу: коли потїшиш мене?
- 83
- Я бо став, мов шкурлат у димі;
уставів твоїх я не забув.
- 84
- Чи довгий ще вік слузї твому?
Коли зробиш суд над гонителями моїми?
- 85
- Бутні люде копали яму для мене, вони, що не ходять по закону твому.
- 86
- Всї заповідї твої правда.
Вони безвинно нападають на мене;
допоможи менї!
- 87
- Мало, що не знищили мене на землї;
я ж не покинув заповідей твоїх.
- 88
- Оживи мене по милостї твоїй, і буду хоронити сьвідченнє уст твоїх!
Ламед.
- 89
- На віки, Господи, слово твоє стоїть твердо на небесах.
- 90
- З роду в рід правда твоя;
ти утвердив землю, і вона стоїть твердо.
- 91
- По твоїй волї стоїть все до днешного дня, всї бо речі тобі служять.
- 92
- Як би не закон твій, моя роскіш, я в бідї моїй пропав би.
- 93
- Нїколи не забуду приказів твоїх;
ти бо ними оживив мене.
- 94
- Я твій, спаси мене!
Бо я сповняв повелїння твої.
- 95
- Засїли на мене беззаконники, щоб погубити мене;
я ж на сьвідчення твої зважаю.
- 96
- У всякої звершеної речі бачив я конець;
заповідь же твоя вельми далеко сягає.
Мем.
- 97
- Як же любий менї закон твій!
Цїлий день думка моя про його.
- 98
- Мудрійшим став я над ворогів моїх через заповідї твої, вони бо все зо мною.
- 99
- Понад усїх учителїв моїх став я розумнїйшим, бо сьвідчення твої на думцї в мене.
- 100
- Більше розуму в мене, як в старцїв, бо я хоронив прикази твої.
- 101
- Від всякої лихої стежки спиняю стопи мої, щоб хоронити слово твоє.
- 102
- Від присудів твоїх я не відхилявся, бо ти, Боже, вчив мене.
- 103
- Як солодкі слова твої для уст моїх, вони понад мід губам моїм!
- 104
- Заповідьми твоїми розумним став я, тому ненавиджу всяку стежку льживу.
Нун.
- 105
- Слово твоє сьвітильник перед ногами моїми, і сьвітло на стежцї моїй.
- 106
- Я клявся хоронити присуди справедливостї твоєї, і встою в слові моїм.
- 107
- Над міру я похилився, Господи, оживи мене по слову твому!
- 108
- Прийми ласкаво, Господи, добровільну жертву уст моїх, і навчи мене присудїв твоїх.
- 109
- Життє моє безустанно в небезпеці, та не забув я закону твого.
- 110
- Заставили безбожні клїтку на мене, та я від приказів твоїх не відхилився.
- 111
- Сьвідчення твої як спадьщину вічну взяв я, вони бо радість серця мого.
- 112
- Я наклонив серце моє, повнити устави твої вічно аж до кінця.
Самех.
- 113
- В кого серце подвійне, ненавиджу, і закон твій люблю.
- 114
- Ти єси мій притулок і щит мій;
на слово твоє вповаю.
- 115
- Ідїть геть від мене, ви беззаконні, а я хоронити му заповідї Бога мого.
- 116
- Допоможи менї по слову твому, щоб жити менї, і не дай осоромитись в надїї моїй!
- 117
- Підопри мене, і я спасуся, і буду все пильнувати устави твої.
- 118
- Ти всїх відкинув, що від уставів твоїх відхилились, бо мантїйства їх льживі.
- 119
- Як жужлї, так відгорнув ти всїх беззаконників землї, тому люблю я сьвідчення твої.
- 120
- Від страху перед тобою жахається тїло моє, і судів твоїх я боюся.
Аїн.
- 121
- Творив я суд і справедливість;
не віддай мене ворогам у руки!
- 122
- Слузї твому будь порукою до доброго;
не дай бутним пригнїчувати мене!
- 123
- Очі мої нетерплячо визирають спасення твого, і слова справедливостї твоєї.
- 124
- Яви ласку твою слузї твому, і навчи мене уставів твоїх.
- 125
- Я твій слуга, дай менї зрозуміннє, і пізнаю сьвідчення твої.
- 126
- Пора Господеві до дїла;
вони закон твій зломили.
- 127
- Тому люблю заповідї твої над золото і над щире золото.
- 128
- Тому всї прикази твої вважаю зовсїм правими;
ненавиджу кожну стежку льживу.
Пе.
- 129
- Дивні сьвідчення твої, тому хоронить їх душа моя.
- 130
- Обявлене слово твоє просьвічує, дає зрозуміннє людям простодушним.
- 131
- Устами отвертими лакнув я, бо заповідей твоїх бажав.
- 132
- Повернися до мене і помилуй мене, як милуєш тих, що імя твоє люблять.
- 133
- Утверди шаги мої в слові твоїм, і не дай неправотї запанувати надо мною!
- 134
- Вибави мене з неволї людської, то буду сповняти велїння твої.
- 135
- Засьвіти лицем твоїм над слугою твоїм, і навчи уставів твоїх!
- 136
- Потоком плинуть сльози з очей моїх, бо люде не хоронять закону твого.
Цаде.
- 137
- Справедлив єси, Господи, і праві суди твої.
- 138
- Ти заповідав сьвідчення твої в справедливостї і в повній вірностї.
- 139
- Ревність моя сушить мене, напасники бо мої забули слова твої.
- 140
- Слово твоє випробоване, і любе слузї твому.
- 141
- Малий я і мізерний;
та не забув приказів твоїх.
- 142
- Справедливість твоя, вічна справедливість, і закон твій правда.
- 143
- Скорбота і горе постигли мене;
та заповідї твої роскіш моя.
- 144
- Справедливість сьвідчень твоїх вічна;
дай менї зрозуміннє, і жити му!
Коф.
- 145
- З цїлого серця кликав я;
вислухай мене, Господи!
Устави твої хоронити му.
- 146
- До тебе кликав я;
спаси мене і сьвідчення твої сповняти му.
- 147
- Перед досьвітом вставши, благав я;
вповав на слово твоє.
- 148
- Очі мої випереджували сторожу нічню, щоб над словом твоїм промишляти.
- 149
- Почуй голос мій по милостї твоїй;
Господи, по суду твому оживи мене.
- 150
- Приближились ті, що задумали лихо;
від закону твого вони далеко стали.
- 151
- Близько єси, Господи, і всї заповідї твої правда.
- 152
- Від давна знаю із сьвідчень твоїх, що ти утвердив їх на віки.
Реш.
- 153
- Споглянь на горе моє і вибави мене!
Я бо не забув закону твого.
- 154
- Заступи справу мою і визволи мене!
Оживи мене по слову твому!
- 155
- Далеко від беззаконних спасеннє, вони бо не дбають про устави твої.
- 156
- Велика милість твоя, Господи;
оживи мене по правосуддю твому.
- 157
- Багацько в мене напасників і гнобителїв моїх;
від сьвідчень твоїх я не відхилився.
- 158
- Бачив я невірних, і вони були огидою для мене, бо не хоронили слова твого.
- 159
- Дивись, як я люблю велїння твої;
по милостї твоїй, Господи, оживи мене!
- 160
- Основа слова твого правда, і всякий присуд справедливостї твоєї вічній.
Шін.
- 161
- Безвинного гонили мене дуки;
та слова твого боїться серце моє.
- 162
- Радїю словом твоїм, як той, хто здобич велику находить.
- 163
- Брехню ненавиджу й гидую нею;
закон твій люблю я.
- 164
- Сїм раз у день хвалю тебе за присуди справедливостї твоєї.
- 165
- Великим спокоєм радуються ті, що люблять закон твій і нема для них спотикання.
- 166
- Я вповав на спасеннє твоє, Господи, і сповняв заповідї твої.
- 167
- Душа моя хоронила сьвідчення твої, і вони менї вельми любі.
- 168
- Твої велїння і сьвідчення сповняв я, всї бо дороги мої перед тобою.
Тав.
- 169
- Моє благаннє нехай прийде близько до тебе, Господи!
Дай менї зрозуміннє, по слову твому.
- 170
- Моє моленнє нехай дійде до тебе!
Вирятуй мене, по слову твому.
- 171
- Уста мої віддадуть хвалу тобі, коли навчиш мене уставів твоїх.
- 172
- Язик мій грімко промовить слово твоє, всї бо заповідї твої справедливість.
- 173
- Простягни руку твою на поміч менї!
Твої бо велїння вибрав я.
- 174
- Тужив я за спасеннєм твоїм, Господи, і закон твій роскіш моя.
- 175
- Дай жити душі моїй, і буде тебе хвалити, і присуди твої нехай поможуть менї!
- 176
- Блукаю, мов вівця заблудивша;
шукай слугу твого!
Я бо не забув заповідей твоїх.
|