1
Посходня пісня.
Спогадай, Господи, Давида і всї скорби його.
2
Як він клявся Господеві, робив обітницю могучому Богу Якова:
3
"Не ввійду до шатра дому мого, не ляжу на постелї відпочити;
4
Не дам спати очам моїм, нї дрімати повікам моїм,
5
Поки не знайду для Господа оселї, дому для Бога Якова!"
6
Ось ми чували про неї в Ефратї, знайшли її на полях Яарських*.
7
Ходїмо, ввійдемо до дому його, поклонимось у підніжя ніг його!
8
Встань, Господи, поступи на місце спокою твого, ти і скеня сили твоєї.
9
Сьвященники твої нехай правдою зодягнуться, а угодники твої нехай торжествують!
10
Задля Давида, слуги твого, не відсилай від себе лице помазанця твого!
11
Клявся Господь Давидові правдою, не відступить він від неї: З плоду тїла твого посаджу на твоїм престолї.
12
Коли сини твої хоронити муть заповіт мій і велїння мої, котрих навчу їх, то й сини їх по всї часи седїти муть на твоїм престолї.
13
Бо Господь вибрав собі Сиона, бажав його собі за оселю.
14
Ось місце мого вічного спокою;
ту оселюся, бажав бо я того.
15
Буду щедро благословити їду його, вбогих його хлїбом до сита нагодую.
16
Сьвященників спасеннєм зодягну, і побожні люде його радуватись будуть.
17
На тому місцї дам рости рогові Давида;
я приготовив сьвітильника для помазанця мого.
18
Ворогів його соромом покрию, а на йому сияти ме корона його.