- 1
- Проводиреві хора;
псальма Давидова.
Господи!
Ти розглянув мене, і пізнав.
- 2
- Ти знаєш, коли я сяду, і коли встану;
ти з далека розумієш думки мої.
- 3
- Ти бачиш стежку мою і місце відпочинку, і всї дороги мої знаєш.
- 4
- Бо ще нема слова на язику в мене, а вже ти Господи, добре все знаєш.
- 5
- З заду і з переду обступив мене!
і руку свою положив на мене.
- 6
- Розуміннє, надто - дивне, надто високе для мене, не здолїю збагнути його.
- 7
- Куди йти менї перед духом твоїм, куди втекти менї від лиця твого?
- 8
- Зійшов би я на небо, - ти там єси;
спочив би я під землею, і там ти єси.
- 9
- Взяв би я крила в зорі ранньої, та й на самому краю моря осївся,
- 10
- І туди б рука твоя провела мене, і правиця твоя попала.
- 11
- І сказав би я: Тьма таки покриє мене, то й в ночі стане сьвітло кругом мене.
- 12
- І тьма не затьмить перед тобою, і ніч яснїє як день;
тьма - одно що сьвітло.
- 13
- Ти сотворив внутро моє;
ти зложив мене в утробі матері моєї.
- 14
- Прославляю тебе за те, що дав снагу менї предивну.
Дїла твої чудесні, душа моя добре се знає.
- 15
- Не були втаєні костї мої перед тобою, коли в тайнї постав я, як тая грудка в долїшнїх місцях землї штучно зложена.
- 16
- Очі твої бачили зародок мій, і в книзї твоїй все було записано;
минали днї, як костї творились, від часу того, як ще нї одної не було.
- 17
- Як любі для мене думки твої, Боже!
Як велика безлїч їх!
- 18
- Полїчив би, та більше їх, як піску.
Пробуджаюсь, і я ще з тобою.
- 19
- О коли б ти, Боже, погубив беззаконника!
І ви, людожери, відступіться геть від мене!..
- 20
- Та ворогів твоїх, що згадують тебе для беззаконня, що за марним ганяють.
- 21
- Чи не мати менї ненавистї проти тих, що тебе ненавидять, і не гидитись тими, що проти тебе встали?
- 22
- Повною ненавистю ненавиджу їх;
вони вороги в мене.
- 23
- Розглянь мене, Боже, і пізнай серце моє!
Випробуй мене, і пізнай думки мої!
- 24
- І подивись, чи йду я дорогою труду, і веди мене дорогою вічною.
|