- 1
- Давидова.
Благословен Господь, скеля моя;
він навчає руки мої до бою, до війни палцї мої!
- 2
- Він моя милість і огорода моя, твердиня моя висока і мій спаситель;
щит мій, і той, на кого я вповаю, котрий корить народ мій під мене.
- 3
- Господи, що таке чоловік, щоб тобі знати про його, той син чоловічий, щоб ти зважав на його?
- 4
- Чоловік, як той подих;
днї його, як тїнь, що перелїтає.
- 5
- Господи, прихили небо твоє, і зійди на долину!
До гір торкнися, нехай задимують!
- 6
- Блискай блискавками, і розсип їх!
Пусти стріли твої, й замішай їх!
- 7
- Простри руку твою з висоти, вихопи мене, і вирятуй із вод великих, із руки чужинцїв.
- 8
- Уста їх про марне говорять, а правиця їх є правиця брехнї!
- 9
- Боже, нову пісню тобі засьпіваю, на псалтирі десятострунній до похвальної піснї тобі заграю;
- 10
- Тобі, що даєш спасеннє царям, ізбавляєш Давида, слугу свого, від меча смертиносного.
- 11
- Вихопи мене і вирятуй з руки чужинцїв, котрих уста про марне говорять, а котрих правиця є правиця брехнї!
- 12
- Щоб сини наші були, як висадки, зрощені в їх молодостї;
дочки наші стрункі, як тесані стовпи угольні збудованої палати;
- 13
- Щоб засїки наші були повні, всяким хлїбом багаті;
щоб скотина наша тисячма множилась, десятки тисяч по вертепах наших;
- 14
- Щоб корови наші телились;
щоб не було влому, і жадного убитку, і жадної лайки на улицях наших.
- 15
- Щасливий нарід, в котрого така доля!
Щасливий нарід, котрому Господь - Бог його!
|