1
Молитва Давидова.
Вислухай, Господи, правду, почуй голосїннє моє;
почуй молитву мою з уст нельживих.
2
Від лиця твого нехай вийде правда моя;
очи твої нехай споглянуть на правоту.
3
Ти випробував серце моє, вислїдив мене вночі;
ти переглянув - і не знайшов нїчого;
думки мої не розходяться з устами моїми.
4
В дїлах людських, по слову уст твоїх, я сохранив себе від дороги гнобителя.
5
Держи шаги мої на дорогах твоїх, щоб не спотикнулись ноги мої.
6
До тебе взиваю, бо ти вислухаєш мене, о Боже;
нахили ухо твоє до мене, почуй слова мої.
7
Яви дивную милість твою, ти бо спасаєш правицею твоєю від противників уповаючих на тебе.
8
Сохрани мене, як зїницю ока;
в тїни крил твоїх стережи мене
9
Від безбожників нападаючих на мене, від ворогів душі моєї, що кругом обступили мене.
10
Серце їх в товщі їх сховалось, устами своїми згорда промовляють.
11
Де не ступиш, всюди нас обступили;
витріщили очі свої на нас, щоб повалити нас на землю.
12
Вони, як лев той, що добичі шукає, і як левчук, що в закутку притаївся.
13
Встань, Господи, попереди їх, кинь їх на землю!
Спаси душу мою від нечестивого мечем твоїм,
14
Від людей рукою твоєю, Господи, від людей сьвіта сього.
Доля їх у сьому життю, черево їх ти скарбом твоїм сповняєш;
сини їх ситі, а наддостаток свій лишать дїтям своїм.
15
А я в правдї дивити мусь на лице твоє: пробудившись, буду образом твоїм насищатись.