1
Проводиреві хора: Від раба Господнього Давида, котрий сьпівав слово піснї сієї до Господа, як Господь ізбавив його з рук ворогів його і з рук Саула.
І сказав він: Л юблю тебе, Господи, сило моя!
2
Господь скеля моя, і ізбавленнє моє;
мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му.
Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая.
3
Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся.
4
Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелї.
5
Пута пекольні обняли мене, сїти смертні обхопили мене.
6
В тїснотї моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого;
він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його.
7
Захиталась тодї і задрожала земля, тремтїли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнївом.
8
Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него.
9
Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його.
10
І возсївши на херувима, прилетїв, і вознїсся на крилах вітряних.
11
Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе - темряву вод, густі воздушні хмари.
12
При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте.
13
І загремів Господь на небесах, і Всевишнїй підняв свій голос - гряд і углє паляще.
14
Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх.
15
І зявились зливні потоки, і підвалини сьвіта розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гнїва твого.
16
Він простер руку з високостї, і, вхопивши, витяг мене з поводї великої.
17
Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене.
18
Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю.
19
Випровадив мене на простір, і визволив, бо вподобав мене.
20
Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене.
21
Бо державсь я на дорозї Господнїй, і не відступив, як безбожний, від Бога мого.
22
Бо всї заповідї його були передо мною, і від приказів його я не відхилився.
23
Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду.
24
І Господь віддав менї по правдї моїй, по чистотї рук моїх перед очима його.
25
Для милосердного ти являєшся милосердним;
для чоловіка звершеного - звершеним.
26
Для чистого являєшся чистим, а від лукавого - ти одвертаєшся.
27
Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих.
28
Бо ти запалюєш сьвітильника мого;
Господь, Бог мій, просьвітить темряву мою.
29
Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури.
30
Дороги Божі праві;
слова Господнї чисті;
він щит для всїх уповаючих на него.
31
Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш.
32
Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу.
33
Робить мої ноги, як в ланї, і ставить мене на висотах моїх.
34
Навчає руки мої до бою, і напинати зелїзного лука.
35
Ти дав менї щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим.
36
Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись.
37
Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх.
38
Розбив їх, і не змогли встати;
полягли під ногами моїми.
39
І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали.
40
І ти віддав менї хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу.
41
Підняли вони зойк, - та не було кому рятувати їх, - до Господа, а він не вислухав їх.
42
І я розбиваю їх як порох перед вітром;
як сьміттє з улицї, викинув їх.
43
Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше.
44
Почувши тілько, вже стали послушними менї;
сини чужоземні піддались менї, піддобруючись.
45
Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх.
46
Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення!
47
Бог, що дав менї помститись, і покорив менї народи,
48
Що спас мене від ворогів моїх;
ба й піднїс мене над ними, що встали проти мене;
від чоловіка розбишаки збавив мене.
49
За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і сьпівати му псальми імени твоєму.
50
Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.