1
Проводиреві хора: Псальма Давидова.
На тебе вповаю, Господи;
не дай менї осоромитись по віки;
по твоїй справедливостї спаси мене.
2
Нахили до мене ухо твоє, спаси мене скоро!
Будь менї баштою, домом оборонним, щоб спасти мене!
3
Ти бо єси скеля моя, башта моя, і задля імени твого веди мене й навчай мене.
4
Виведи мене з сїтки, що тайно заставили її на мене;
ти бо єси твердиня моя.
5
В руки твої віддаю духа мого;
ти ізбавив мене, Господи, Боже правди!
6
Зненавидїв я тих, що вважають на божища нїкчемні;
я ж вповав на Господа.
7
Зрадїю серцем і звеселюся задля милосердя твого;
бачивши горе моє, ти знав тїсноту душі моєї,
8
І не віддав мене ворогові в руки, поставив ноги мої на широкому просторі.
9
Змилуйся надо мною, Господи!
Бо я в тїснотї;
із журби запались очі мої, душа моя і внутро моє.
10
Бо в горю нидїє життє моє, і лїта мої в зітханню;
в несправедливостї ізнемоглась сила моя, і костї мої струпішіли.
11
Став я посьміховиском не то що для всїх ворогів моїх, а й надто ще більше для сусїдів моїх, і страшилом для знакомих моїх;
хто бачить мене на улицї, той втїкає від мене.
12
Забуто мене в серцї, як помершого;
став я наче розбита посудина.
13
Чув бо я брехню від багацько людей - кругом пострах - як всї змовлялись проти мене;
вони чигали на життє моє.
14
Я ж, я вповав на тебе, Господи, я казав: ти єси Бог мій!
15
Днї мої в руках твоїх;
вирятуй мене з рук ворога мого і від гонителїв моїх!
16
Сьвіти лицем твоїм на слугу твого, спаси мене по милостї твоїй!
17
Господи, не допусти сорому на мене, бо я призвав тебе на поміч!
Побий соромом беззаконних, нехай в пеклї нїміють!
18
Зацїпи уста брехливі, що в гордостї і зневазї верзять мерзоту проти праведника!
19
Як велика доброта твоя, що зберіг єси для боящихся тебе, що явив перед синами людськими людям, що вповають на тебе.
20
Ти сховаєш їх у сховку перед лицем твоїм від заговорів людських;
ти сховаєш їх у домівцї від язиків сварливих.
21
Благословен Господь!
Бо чудно явив він на менї милість свою в оборонному містї.
22
Сказав я, правда, в переляку: Я відлучений від очей твоїх;
та все ж таки ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.
23
Полюбіть Господа, всї його праведні!
Вірних сохранить Господь, а сповна відплатить тому, хто живе в гординї.
24
Будьте сильні і майте в серцї одвагу, ви всї, що вповаєте на Господа.