1
Давидова пісня про науку людям.
Блажен, кому проститься беззаконнє, кому гріх буде покритий.
2
Щаслив чоловік, котрому не полїчить Господь несправедливість його, в кого нема зради в серцї!
3
Як я мовчав, нидїли сустави мої від мого зітхання цїлий день.
4
Бо цїлий день тяготїла на менї рука твоя;
соки мої висохли як під лїтню спеку.
5
Я виявив гріх мій перед тобою, і не покрив несправедливостї моєї.
Я сказав: признаюся перед Господом в переступах моїх, а ти, ти простив несправедливість гріха мого.
6
Тому нехай помолиться до тебе кожний побожний в час, коли мож знайти тебе;
річ певна, хоч би прийшла велика повінь - не досягне його.
7
Ти мій рятунок;
спасаєш мене в тїснотї, ти сповняєш мене радостю спасення.
8
Навчу тебе і вкажу дорогу, по котрій тобі ходити;
звернувши очі мої на тебе, дам тобі раду.
9
Не будьте як кінь, як мул, що розуму не має;
наховставши уздою, окрасою їх, мусиш усмирити їх, коли не хочуть ійти за тобою.
10
Великі болестї для беззаконника;
хто ж вповає на Господа, того обгорне милосердє твоє.
11
Веселїтесь у Господї, і радуйтесь, праведні!
ликуйте всї, в кого серце щире!