- 1
- Давидова.
Суди, Господи, тих, що зобіжають мене, побори тих, що йдуть боєм на мене.
- 2
- Возьми щит і зброю, і стань до помочі менї!
- 3
- Вийми меча, і загороди дорогу перед напастником моїм;
скажи душі моїй: я твоє спасеннє!
- 4
- Нехай осоромляться ті, що наважили на життє моє;
нехай відступлять назад ті, що задумали зло проти мене!
- 5
- Нехай вони будуть, як полова перед вітром, і ангел Господнїй нехай прожене їх.
- 6
- Дорога їх нехай буде темна й ховзка, і ангел Господнїй нехай на здогін наступає на них.
- 7
- Без причини бо заставили тайно сїти свої на мене, без вини викопали яму для душі моєї.
- 8
- Нехай погибель спогонить його, щоб і не стямивсь, коли, - і сїтка його, котру заставив тайно, нехай зловить його;
нехай він впаде до неї на погибель.
- 9
- А душа моя зрадується в Господї, і звеселиться від його спасення!
- 10
- Всї костї мої скажуть: Господи!
Хто рівня тобі?
Тобі, що вирятував бідного від того, хто сильнїйший як він;
мізерного і бідолашного від грабителя його!
- 11
- Встають несправедливі сьвідки, допитують в мене, про що я не знаю.
- 12
- Добро віддячують менї злом;
осиротїла душа моя.
- 13
- А я, коли вони нездужали, надягав волосїнну плахту, смиряв постом душу і молитва моя верталась до грудї моєї;
- 14
- Як для друга або брата, так я побивався;
як за матїрю падкуючи, так я в журбі хилився.
- 15
- Коли ж я кульгаю, вони втїшаються, зібравшись;
злоріки зібрались проти мене, і я не знав про них;
вони озьвірились на мене, і нема їм впину.
- 16
- Вкупі з мерзенними брехунами скреготали вони зубами.
- 17
- Господи, як довго будеш придивлятись?
Верни душу мою з спустошення їх, від левчуків одинокую мою!
- 18
- Буду прославляти тебе перед великим збором, величати проміж громадним людом.
- 19
- Не допусти, щоб втїшались надо мною ті, що ворогують на мене без причини, щоб прижмурювали очі ті, що ненавидять мене безвинно.
- 20
- Бо не про супокій говорять вони;
і проти тихих в країнї зрада в них на думцї.
- 21
- І проти мене роззявили вони пельки свої, покликуючи: Ого!
Ого!
видїли очі наші!
- 22
- Ти бачив, Господи, не мовчи!
Господи, будь недалеко від мене!
- 23
- Встань, і спогадай правду мою, Господи, Боже мій!
Явись на правуваннє моє!
- 24
- Признай менї правду по справедливостї твоїй, Господи, Боже мій!
Не дай їм втїшатись надо мною.
- 25
- Нехай не скажуть в серцї своїм: От, того й ми бажали!
Не дай їм сказати: ми його заїли!
- 26
- Нехай повстидаються і осоромляться всї, хто втїшається з мого нещастя!
Нехай окриються ганьбою і соромом ті, що вихваляються проти мене.
- 27
- Нехай радуються і веселяться ті, що любуються правдою моєю, і най завсїди кажуть: Великий Господь, що любується спокоєм слуги свого.
- 28
- І язик мій звіщати ме про справедливість твою, про хвалу твою цїлий день.
|