1
Проводиреві хора, Ідутунові, псальма Давидова.
Сказав я: Буду пильнувати дороги моєї, щоб не согрішити язиком моїм, забезпечу уста мої, як довго беззаконник передо мною.
2
Я онїмів в мовчанню;
я мовчав про добро, і біль мій заворушився.
3
Серце в менї загорілось, від думок моїх огонь займився;
я сказав язиком моїм:
4
Вияви, Господи, конець мій і міру днїв моїх, яка вона, щоб я знав, як довге життє менї.
5
Бач, долонею відміряв єси днї мої, і вік мій, як нїщо, перед тобою;
марна постать всякий чоловік, що стоїть на землї.
6
Як тїнь, ходить чоловік;
даремне він побивається;
він громадить та й не знає, хто збирати буде.
7
І чого ж я тепер дожидаю, Господи?
Моя надїя на тебе!
8
Спаси мене від всїх переступів моїх, не віддай мене на глум лихим людям.
9
Онїмів я, не отвираю уст моїх, бо ти се вчинив єси.
10
Одверни від мене твою кару!
Я пропадаю від замахів руки твоєї.
11
Коли ти караєш чоловіка за несправедливість, то як павутину розриваєш те, чого йому бажається;
оттак, як подих той, всї люде.
12
Почуй молитву мою, Господи, і вислухай прошеннє моє;
не мовчи на мої сльози!
Бо я прохожий перед тобою і чужинець, як всї батьки мої.
13
Дай полекшу, нехай прийду до сили;
перше нїм зійду з того сьвіта, і більше не буду!