1
Проводиреві хора.
В науку синам Корея, псальма Давидова.
Я к жагне ланя води з потока, так багне душа моя до тебе, Боже!
2
Душа моя жадає Бога, живого Бога;
коли ж прийду і явлюся перед лицем Божим?
3
Сльози мої в день і в ночі хлїбом менї стали;
цїлий бо день говорять до мене: Де Бог твій?
4
Про се згадуючи, виллю передо мною серце моє, як ійшов я серед громади, простував з ними до Божого дому з піснями радостї і хвали - торжествуюча громада.
5
Чому хиляєшся, душе моя, і затревожилась в мене?
Вповай на Бога!
Бо я буду ще прославляти його за спасеннє лиця його.
6
Боже мій, душа моя хиляється в мене;
тому спогадав я тебе із землї Йорданської і Гермонської, з гори Мізгар.
7
Глибінь кличе до глибинї при шумі поводї твоєї;
всї филї твої і пруди твої ринули понад мене.
8
В день явить Господь милість свою, а в ночі буде пісня його від мене, молитва до Бога життя мого.
9
Скажу до Бога, скелї моєї: Чому забув єси мене?
Чому ходжу сумуючи задля ворожої тїсноти?
10
Наче костї мої торощать, коли вороги мої ругаються з мене, кажучи цїлий день до мене: Де ж твій Бог?
11
Чого хилишся душе моя, і чого тревожишся в менї?
Вповай на Бога!
Буду бо ще прославляти його, спасеннє лиця мого й Бога мого.