1
Проводиреві хора: під кобзу шестиструнну;
для синів Корея в науку;
пісня любощів.
Із мого серця добре слово ллється.
Я кажу: Моя пісня цареві!
Язик мій, як тростинка в руцї вправного писаря.
2
Ти красотою понад синами людськими;
люба врода розлилась на губах твоїх;
тому благословив тебе Бог по віки.
3
Привяжи, лицарю, меча твого на поясницї, меча слави твоєї і величия твого.
4
І в потузї твоїй йди щасливо задля правди і лагідностї і справедливостї;
і навчить тебе страшного правиця твоя.
5
Стріли твої гострі в серце ворогам царя!
Від них падають народи під тобою.
6
Престол твій, Боже, по всї віки, жезло правоти - жезло царства твого.
7
Ти полюбив справедливість і зненавидїв беззаконнє;
для того помазав тебе Бог, твій Бог, миром радостї, понад товаришами твоїми.
8
Миро, алое і кассія, се все шати твої, що приносять тобі в палатах із слоневої костї, де звеселяють тебе піснями, виграваючи на струнах.
9
Між твоїми красотами царські дочки;
праворуч коло тебе стоїть цариця в золотї Офирському.
10
Слухай, дочко, і глянь та й прихили ухо твоє, і забудь про нарід твій і дім батька твого!
11
І буде люба врода твоя цареві;
як що він Господь твій, то поклонися йому чесно!
12
І дочки Тирські, дуки народів, з дарами шукати муть лице твоє.
13
Преславна там царівна;
шати її золотом ткані;
14
У пишних шатах поведуть її до царя;
за нею приведуть до тебе дївиць, другинь її.
15
Приведуть їх серед найбільшої радостї і веселостї, увійдуть вони в палату царя.
16
На місцї батьків твоїх будуть сини твої;
зробиш їх князями по цїлій землї.
17
Згадувати му імя твоє всякого часу;
тому прославляти муть тебе народи по віки вічні.