- 1
- Проводиреві хора: при струнах;
наука Давидова.
Вислухай, Боже, молитву мою, і не ховайся перед моїм моленнєм.
- 2
- Прихились і вислухай мене!
Я блукаю, нарікаючи, й мушу стогнати,
- 3
- Задля ворожого голосу, задля гнету беззаконника;
вони бо громадять лихо на мене, і гнївом запалившись, ворогують на мене.
- 4
- Серце моє жахалось в мене, і смертний страх обняв мене.
- 5
- Страх і дрожаннє напали на мене, і жах обняв мене.
- 6
- І я сказав: Ой, коли б менї крила, як в голубки!
Полетїв би я, і відпочив би.
- 7
- Полинув би я далеко, став би жити в пустинї.
- 8
- Рад би чим скорше втїчи від вітру буйного, від бучі.
- 9
- Запропасти їх, Господи, розрубай на двоє язики їх;
бо насильства і сварки бачив я в городї.
- 10
- День і ніч обходять його на мурах його;
та в серединї його нещастє і кривда.
- 11
- Роблять пакостї один одному, гнобленнє і зрада не щезають з їх улицї.
- 12
- Бо се не ворог, що глузує з мене, ато перетерпів би я;
та й не мій се ненавидник, що надо мною виноситься, а то не зважав би я на него;
- 13
- А ти, чоловіче, рівня менї, мій довірник і мій знакомий,
- 14
- З котрим ми довірчиво сходились, і до дому Божого вкупі з народом ходили.
- 15
- Погибіль на них;
живцем нехай проваляться під землю, бо пакостї в домівцї їх, в серединї їх.
- 16
- Кличу до Бога, і Господь спасає мене.
- 17
- Вечером і вранцї і в полудень мушу стогнати, і він чує мій голос.
- 18
- Він вибавив душу мою в бою проти мене;
було бо їх багацько проти мене.
- 19
- Почує Бог і покорить їх, він на престолї од віку;
нема бо в них поправи, не бояться вони Бога.
- 20
- Піднїс руки свої на тих, що спокійно з ним жили;
він зложив заповіт свій.
- 21
- Губи його маснїйші, як сметана, а в серцї його війна;
гладші слова його над оливу, а вони - обнажені мечі.
- 22
- Спустись на Господа з твоїм оберемком, і він піддержить тебе;
не допустить він нїколи, щоб праведник захитався.
- 23
- А ти, Боже, провалиш їх в яму погибелї: люде кровожадні і зрадники не дожиють половини віку свого.
Я ж буду вповати на тебе.
|