1
Проводиреві хора: після "Голубка з далеких дубравин";
памятна пісня Давидова, як Филистії зловили його в Гетї.
Помилуй мене, Боже, бо розлютився на мене чоловік;
день в день нападає на мене, і доскуляє менї.
2
Вороги мої цїлий день лютують;
багато бо їх наступає на мене, розбуявшись.
3
В день страху мого я вповаю на тебе!
4
Ради Бога хвалити му слово його: на Бога вповаю, не побоюся;
що заподїє менї тїло?
5
Цїлий день зневажають вони слова мої, всї думки їх на зло проти мене.
6
Збираються, ховаються, мої пяти назирають, бо засїли на душу мою.
7
Хиба в беззаконню спастись їм?
Відкинь, Боже, у гнїві народи!
8
Блуканнє моє залїчене в тебе.
Збери сльози мої в посудину твою;
чи не записані вони в тебе?
9
Тодї відступлять вороги мої, в день, коли я покличу;
знаю се, що Бог зо мною.
10
В Бозї восхвалю слово, в Господї восхвалю слово.
11
На Бога вповаю, не побоюся;
що заподїє менї чоловік?
12
Зо мною, Боже, обіти слюбовані перед тобою, віддам хвалу тобі.
13
Ти бо збавив душу мою від смертї.
Чи не спасеш і ніг моїх від спотикання, щоб ходити менї перед Богом в сьвітлї життя сього?