1
Проводиреві хора: "Не пропадеш!" Давидова памятна пісня.
Чи справдї говорить із вас справедливість, коли ви мовчите?
Чи по правдї судите ви, сини людські?
2
Нї, ви творите в серцї несправедливе;
насильствами рук ваших торгуєте на землї.
3
Почавши від матернього лона відступили беззаконники: блукають брехуни, як тілько зродила їх мати.
4
Отрута в них, як їдь у змиї, як в гадюки глухої, що зачиняє уші свої,
5
Не слухає голосу знахаря-заклинателя, що добре знає замовляти.
6
Потрощи, Боже, зуби в пелцї їх, виломи, Господи, левчукам челюсти їх.
7
Нехай зчезнуть, як вода розлита!
Коли пустить стріли свої, нехай йому отупіють!
8
Нехай будуть йому, як слимак, що лїзе, знемогаючи;
бодай би вони, як недорід жіночий, нїколи не бачили сонця!
9
Перше нїм горшки ваші загріються, нехай вітер рознесе тернину, сьвіжу і горючу!
10
Зрадїє праведний, бачивши помсту;
він скупає ноги свої в крові беззаконних.
11
І скажуть люде: Є нагорода для праведного;
існо, є Бог, що судить на землї.