- 1
- Псальма Асафова.
Що за благий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!
- 2
- А я - мало що ноги мої не зійшли з дороги;
мало що не поховзлись стопи мої.
- 3
- Бо я завидував бутним людям, бачивши щасливу долю беззаконних.
- 4
- .
Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване.
- 5
- Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде.
- 6
- Тому бута - намисто їх, а насильства - одежа їх.
- 7
- Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами.
- 8
- Кепкують і злобно говорять про тїсноту;
з висока вони гордують.
- 9
- Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю.
- 10
- Тому збігаються сюди люде його, і дають їм води достатком.
- 11
- А вони кажуть: Чи знає Бог?
Чи є знаттє у Всевишнього?
- 12
- Ось там беззаконники, а нема в них журби нїякої;
здобувають собі багацтва.
- 13
- Даремне дбав я про чистоту серця, вмивав руки мої в невинностї,
- 14
- Що дня приймаючи гірку муку, і що ранку мою кару.
- 15
- Коли б я сказав: буду ж і я так говорити, то я б спроневірився родові синів твоїх.
- 16
- І став я думати-гадати, щоб ті речі збагнути;
трудна була се для мене праця.
- 17
- Аж увійшов я в сьвятиню Божу, і там зрозумів я долю їх.
- 18
- На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль.
- 19
- Як притьмом знищені вони!
Конець їм;
пропали вони від страшного лютування.
- 20
- Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.
- 21
- Як серце моє кипіло, і в серединї пекло мене,
- 22
- То стуманїв я і не знав нїчого;
став я скотом перед тобою.
- 23
- Та при тобі я зостався: ти взяв мене за праву руку.
- 24
- Радою твоєю будеш мене вести, і приймеш мене в славу.
- 25
- Кого маю в небі?
І крім тебе нема для мене втїхи на землї.
- 26
- Як зотлїє тїло моє і серце моє, то скеля серця мого й доля моя - Бог по віки.
- 27
- Бо ось, погибнуть всї, що віддалились від тебе;
ти нищиш усїх, що, спроневірившись, відхиляються від тебе.
- 28
- Менї ж благо приблизитись до Бога;
я покладаю надїю на Господа Бога, щоб проповідувати всї дїла твої.
|