1
Проводиреві хора: під мутляббен.
Псальма Давидова.
Славити му Господа всїм серцем моїм;
я звіщу про всї чудеса твої.
2
Радуватись і веселитись буду задля тебе і сьпівати хвалу імени твоєму, Всевишний!
3
Як вороги мої повернулись назад, і, спотикнувшись, погибли перед лицем твоїм.
4
Ти бо судив мою правду і мою праведну справу: Ти сїв на престолї, суддя справедливий.
5
Ти погромив народи, знищив безбожника, імя їх затер єси на віки вічні.
6
Ох вороже!
Конець руїнам на віки - і городи понищив ти;
ой пропала їх память.
7
Але Господь пробуває на віки;
він приготовив на суд престол свій.
8
І він, він судити ме весь сьвіт по правдї, і зробить суд над народами по правотї.
9
І буде Господь пристанню пригнетеному, велике прибіжище під час злиднїв.
10
І будуть вповати на тебе, хто знає імя твоє;
бо ти не опускаєш нїкого, хто шукає тебе, Господи.
11
Сьпівайте Господу живущому на Сионї, звіщайте між народами дїла його.
12
Бо коли він слїдить за пролитою кровю, то згадає про них;
він не забуває голосїння бідолашних.
13
Помилуй мене, Господи, зглянься над недолею моєю від ненавидників моїх, і підніми мене від дверей смертї,
14
Щоб я ізвістив всю хвалу твою у брамах дочки Сионової;
щоб я радувався спасеннєм твоїм.
15
Провалились народи в пропасть, що викопали її;
зловилась нога їх у сїтях, що заставили їх тайно.
16
Пізнали Господа, він звершив суд;
безбожник запутався в дїлах рук своїх.
17
Нехай повернуться безбожники в пекло, всї народи, що забувають Бога.
18
Бо не буде завсїди забутий вбогий, і не пропаде на віки надїя смирних.
19
Встань, Господи, щоб не взяв верх чоловік;
нехай перед лицем твоїм приймуть суд народи.
20
Напусти, Господи, страх на них;
нехай знають народи, що вони смертні люде.