1
І почув я з храму великий голос, що глаголав семи ангелам: Ідїть і вилийте чаші гнїва Божого на землю.
2
І пійшов первий, і вилив чашу свою на землю;
і обкинуло людей злим і лютим боляком, тих що мали пятно зьвіра, і покланялись образові його.
3
А другий ангел вилив чашу свою на море;
і стала кров наче у мерця, і всяка душа жива вмерла в морі.
4
І третїй ангел вилив чашу свою на ріки і жерела водні;
і стала кров.
5
І чув я ангела вод, що глаголав: Праведний Ти, Господи, котрий єси, і був, і сьвятий, що таке судив єси;
6
кров бо сьвятих і пророків пролили вони, тим і кров дав єси їм пити;
вони бо достойні.
7
І чув я иншого, що з жертівнї глаголав: Так, Господи, Боже Вседержителю, правдиві і праведні суди Твої.
8
А четвертий ангел вилив чашу свою на сонце;
і дано йому пекти людей огнем.
9
І пекла людей велика спека, і вони хулили імя Бога, що має власть над тими поразами, та не надумались дати Йому славу.
10
А пятий ангел вилив чашу свою на престол зьвіра, і стало царство його темне.
І кусали язики свої від болю;
11
і хулили Бога небесного задля болещів своїх, і задля боляків своїх, а не покаялись від дїл своїх.
12
А шестий ангел вилив чашу свою на велику ріку Євфрат;
і висохла вода його, щоб готова була дорога царям, що зі сходу сонця.
13
І бачив я із рота змія, і з рота зьвіра, і з рота лжепророка три нечисті духи, подобні до жаб.
14
Се бо духи бісовські, що роблять ознаки, що виходять на царів землї і цїлої вселенної, зібрати їх на війну в день той великий Бога Вседержителя.
15
Ось іду, як злодїй;
блаженний, хто чуває, і хоронить одежу свою, щоб не ходити йому голим, і щоб не бачили сорому його.
16
І зібрав їх в одно місце, що зоветь ся по єврейськи Армагедон.
17
А семий ангел вилив чашу свою на повітрє;
і вийшов великий голос з храму небесного, від престола, глаголючи: Стало ся.
18
І постали голоси, і громи, і блискавки, і трясеннє постало велике, якого не було, від коли люде на землї постали;
таке трясеннє!
таке велике!
19
І розпав ся великий город на три частї, і городи поган попадали;
і про Вавилон великий згадано перед Богом, дати йому чашу вина лютости гнїва Його.
20
І всякий остров зник, і не знайдено гори.
21
І град великий, як сотнар, упав з неба на людей;
і хулили люде Бога задля градової порази, бо пораза граду вельми була велика.