1
І пятий ангел затрубив, і я бачив звізду, що впала з неба на землю, і дано їй ключ від бездонного колодязя,
2
і відчинив він бездонний колодязь;
і знїс ся дим з колодязя, наче дим великої печі, і затьмилось сонце, і повітрє від диму з колодязя.
3
А з диму вийшла сарана на землю, і дана їй власть, яко ж мають власть скорпиони земні.
4
І сказано їм, щоб не шкодили траві земній, анї жодній зеленинї, анї жодній деревинї, тільки одним людям, що не мають печатї Божої на чолах своїх.
5
І дано їм, щоб не вбивали їх, а щоб мучили пять місяцїв;
а мука від них, як мука від скорпиона, коли вкусить чоловіка.
6
І шукати муть в днї ті люде смерти, і не знайдуть її;
і бажати муть вмерти, і втїкати ме смерть від них.
7
А порода сарани наче то конї, приготовлені до війни, а на головах її наче вінцї подобаючі на золото, а лиця їх як лиця людські.
8
І мали волоссє, як волоссє жіноче;
а зуби їх, наче левині,
9
і мали бронї (панцирі), наче бронї залїзні;
а шум крил їх, наче шум возів, коли багато коней біжить на війну.
10
А хвости у них подобні, як у скорпионів, і жала були в хвостах їх;
а власть їх - шкодити людям пять місяцїв.
11
І мають над собою царя, ангела безоднї;
імя йому по єврейськи Авадон, а по грецьки має імя Аполион (Губитель).
12
Горе одно перейшло;
ось, настигають ще два після сього.
13
І шестий ангел затрубив, і я почув один голос з чотирьох рогів золотої жертівнї, що перед Богом,
14
що глаголав шестому ангелу, котрий мав трубу: Розвяжи чотирьох ангелів, що звязані над великою рікою Євфратом.
15
І розвязано чотирьох ангелів, що були приготовані на годину, і день, і місяць, і рік, щоб убили третю часть людей.
16
А число войська кінного двістї тисяч тисячей;
і чув я число їх.
17
І так бачив я конї у видїнню, а ті, що сидїли на них, мали бронї огняні і гияцинтові і сїрчані, а голови коней, як голови левів, а з ротів їх виходить огонь, і дим, і сїрка.
18
А від тих трьох убита третя часть людей, від огня, і від диму, і від сїрки, виходячої з ротів їх.
19
Сила бо їх в ротї (і в хвостах їх);
хвости бо їх подобні зміям, маючи голови, котрими шкодять.
20
А остальнї люде, що не повбивані тими поразами, анї покаялись у дїлах рук своїх, щоб не покланятись бісам, і ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і камінним, і деревяним, котрі анї бачити не можуть, анї чути, анї ходити.
21
І не каялись в убийствах своїх, анї в чарах своїх, анї в блудодїяннях своїх, анї в крадїжах своїх.