1
То ж благаю вас, браттє, щедротами Божими, представляйте тїла ваші (яко) жертву живу, сьвяту, угодну Богові;
(се) розумне служеннє ваше.
2
І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленнєм ума вашого, щоб довідуватись, що воля Божа добра й угодна і звершена.
3
Глаголю бо благодаттю, даною менї, кожному між вами, щоб не думав більш про себе, нїж треба думати, а думав тверезо, як Бог кожному удїлив міру віри.
4
Бо яко ж в одному тїлї маємо многі члени, усї ж члени мають не одно дїло,
5
так многі ми - одно тїло в Христї, по одному ж, один другому члени.
6
Маючи ж дарування по даній нам благодатї неоднакі: чи то пророцтво (то й пророкуймо) по мірі віри;
7
чи то служеннє (пильнуймо) в служенню;
чи то навчає хто - в ученню;
8
чи то напоминає хто - в напоминанню;
хто дає, (давай) у простотї;
хто старшинує, (старшинуй) з пильностю;
хто милосердує, (милосердуй) з радістю.
9
Любов (нехай буде) нелицемірна.
Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго.
10
Братньою любовю (бувайте) один до одного нїжні;
честю один одного більшим робіть;
11
у роботї не лїниві;
духом горючі, Господеві служачі;
12
в надїї веселї;
в горю терпіливі;
в молитві непереставаючі,
13
у потребинах сьвятих - подїльчиві;
до гостинностї охочі.
14
Благословляйте тих, хто гонить вас;
благословляйте, а не кленїть.
15
Радуйте ся з тими, хто радуєть ся, і плачте з тими, хто плаче.
16
Однаково один з одним думайте.
Високо про себе не думайте, а до смиренних нахиляйтесь.
Не бувайте мудрі самі в себе.
17
Нїкому злом за зло не оддавайте.
Дбайте про добре перед усїма людьми.
18
Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир.
19
Не відомщайте за себе, любі, а давайте місце гнїву (Божому), писано бо: Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь.
20
Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його;
коли жаждує, напій його;
се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його.
21
Не давай ся подужати злу, а подужуй зло добром.