1
Усяка душа властям висшим нехай корить ся;
нема бо властї, коли не від Бога.
Які ж є властї, від Бога вони настановлені.
2
Тим же, хто противить ся властї, Божому повелїнню противить ся;
хто ж противить ся, ті собі осуд набувають.
3
Князї бо не добрим дїлам страх, а лихим.
Хочеш же не боятись властї?
Добре роби, то й мати меш похвалу від неї.
4
Божий бо слуга він, тобі на добро.
Коли ж лихе робиш, бій ся, бо не дармо меч носить;
Божий бо слуга він, відомститель гнїва тому, хто робить лихе.
5
Тим же треба коритись не тільки ради гнїва (кари), та й ради совісти.
6
Того ж то й данину даєте;
слуги бо Божі вони, що раз-у-раз того пильнують.
7
Оддавайте ж усїм, що треба: кому данину, данину;
кому мито, мито;
кому страх, страх;
кому честь, честь.
8
Нїкому ж нїчим не задовжуйтесь, тільки любовю один одному;
хто бо любить другого, закон сповнив.
9
Бо се: Не роби перелюбу, Не вбий, Не вкрадь, Не сьвідкуй криво, Не похотствуй, і коли (є) яка инша заповідь, у сему слові містить ся: Люби ближнього твого, як сам себе.
10
Любов ближньому зла не робить;
тим любов - сповненнє закону.
11
Так (чинїть), знаючи пору, що вже час нам від сна встати;
тепер бо ближче нас спасеннє, нїж як ми увірували.
12
Ніч минула, а день наближив ся;
відложімо ж дїла темряви, а одягнїмось у зброю сьвітла.
13
Яко в день нумо чесно ходити, не в прожорстві та піянстві, не в любодїяннї та розпустї, не в сварнї та завистї.
14
Нї, одягнїть ся Господом нашим Ісусом Христом, і не догоджуйте тїлу в похотї.