1
В Ноеми був родич з чоловікового роду, на ймення Бооз, чоловік дуже заможний, з Елимелехового роду.
2
І сказала Рут, Моабитянка, до Ноеми: Пусти мене на поле збирати колоски слїдком за тим, в кого запобіжу ласки.
Вона сказала їй: То й іди, моя доню.
3
Вона пішла, і прийшовши збирала на полі колоски позад женцїв.
І трапилось так, що та частка поля належала до Бооза, що був з Елимелехового роду.
4
Коли це Бооз приходить з Вефлеєма і промовив до женцїв: Господь при вас!
Вони одказали йому: Благослови й тебе Господь!
5
І сказав Бооз до наймита, що доглядав женцїв: чия це молодиця?
6
Наймит, що доглядав коло женцїв, відповів кажучи: Ся молодиця Моабитянка, що прийшла з Ноемою з Моабського краю;
7
І сказала вона: Будь ласкав, дозволь менї визбирувати колоссє позаду женцїв!
Прийшла вона, та й остає тут од самого ранку й досі;
в дома і не була.
8
І промовив Бооз до Рути: Слухай, небого!
Не ходи збирати на инче поле і не переходь звідсїль;
будь тутечки з моїми дївчатами.
9
Дивись, де вони жнуть на постатї, та й ходи за ними.
Я дав приказ хлопцям моїм не чіпати тебе.
Як тобі схочеться пити, то йди до посуду та й пий, те, що черпають мої хлопцї.
10
Вона впала ниць і поклонилась до землї, і промовила до його: Чим я запобігла ласку в очах твоїх, що ти приймаєш мене, хоч я й чужоземка?
11
Бооз одповів сказавши їй: Менї розказано про все, що ти зробила задля своєї свекрухи після смертї твого чоловіка, покинувши батька твого і матїр твою, і отчину твою та прийшла до народа, котрого ти не знала нї позавчора нї вчора.
12
Бог прийми це твоє дїло!
І нехай тобі буде повна нагорода від Господа, Бога Ізрайлевого, до котрого ти прийшла, щоб під його крилами захистити себе!
13
Вона сказала: Дозволь менї запобігати ласки в твоїх очах, мій добродїю!
Ти бо мене звеселив і промовив по серци твоєї рабинї, коли я невартна нї однієї зпоміж твоїх служениць.
14
І сказав їй Бооз, як був час обідати: Ходи сюди і їж хлїб, і вмочай свій шматок в оцет.
І сїла вона коло женцїв, і він подав їй праженого хлїба;
і вона їла, і наїлась до сита, ще й зісталось.
15
І встала вона, щоб збирати, а Бооз дав приказ своїм наймитам, сказавши: нехай вона збирає колосся і поміж снопами, і не з'обижайте її.
16
Та й самі колосся із снопів покидайте, нехай вона збирає на харч, і не сваріть на неї.
17
Так збирала вона на полі до вечора, і змолотила зібране, і вийшла трохи не ефа ячменю.
18
Забравши це, вона пішла до міста, і свекруха її побачила, що вона назбирала.
Надтож вийняла вона і дала їй ще й те, що в неї зісталось, як вона до сита наїлась.
19
І сказала їй свекруха: Де ти збирала сьогодня, і де була на роботї?
Будь благословен той, хто прийняв тебе!
Рут сказала своїй свекрусї, в кого вона працювала, кажучи: Той чоловік, у котрого я сьогодня працювала, на ймення Бооз.
20
І сказала Ноема своїй невістцї: Будь він благословен Господом за те, що не позбавив своєї ласки нї живих, нї померших!
І сказала їй Ноема: Цей чоловік не чужий для нас;
він з нашої ріднї.
21
Рут Моабитянка сказала: Він навіть сказав менї: Зіставайся з моїми слугами, доки в їх не скіньчяться жнива.
22
І сказала Ноема своїй невістцї Рутї: Це лїпше, моя доню, що ти ходити меш з його наймичками;
нїхто не скаже тобі нїчого прикрого на другому полі.
23
Так вона була все з Боозовими наймичками, щоб збирати колосся, доки й не минули жнива ячмінні і жнива пшеничні, і пішла до своєї свекрухи.