- 1
- Відчиняй, Ливане, ворота твої, й нехай пожирає огонь кедри твої.
- 2
- Голоси, кипарисе;
бо впаде кедр, бо й великі будуть спустошені; голосїте, дуби Базанські, бо повадиться гай ненроходний.
- 3
- Чути голос ридання пастухів, бо спустошено бажанне їх;
чути рик левчуків, бо спустошено красу Йорданї.
- 4
- Так говорить Господь, Бог мій: Паси вівці, призначені на заріз,
- 5
- Що їх купивші вбивають безкарно, а продававші мовляють: Слава тобі, Господи;
я збагатився! а пастухи не жалують їх.
- 6
- Та й я вже не жалувати му сих землян, говорить Господь;
і ось, я оддам людей, кожного в руки ближнього його й на поталу цареві його, й побивати муть вони країну, та й нікого не визволю із їх потали.
- 7
- І буду пасти вівцї, призначені на заріз, - бідолашню отару.
І возьму собі дві палиці; одну назву ласкавість, а другу - повязь, і буду пасти ними вівцї.
- 8
- І занапащу трьох пастухів в один місяць, бо відвернеться душа моя од них, як се й їх душа одвертається від мене.
- 9
- І скажу тоді: Не буду більш пасти вас: що вмірає, нехай умірае;
що погибае, нехай погибае, а що зостається, нехай одно одного з'їдав.
- 10
- І возьму мою палицю - ласкавості - та й поламлю її, щоб розвязати вмову, що вчинив був із усіма народами.
- 11
- І буде розвязана вона того ж дня, а тоді зрозуміють бідолашні вівцї, що мене визирали, що се було слово Господнє.
- 12
- Тодї скажу їм: Коли ваша ласка, дайте менї плату мою;
а коли нї, так не давайте; а вони одважать плату менї - трийцять срібних.
- 13
- Господь же заповів менї: Вкинь їх в храмову скарбівню;
- та й висока ж бо ціна, за яку мене оцїнили! І взяв я трийцять срібних та й укинув у храму Господньому про ганчаря.
- 14
- Тоді поламав я й другу (палицю - повязь, щоб розірвати братерства між Юдою й Ізраїлем.
- 15
- І знов сказав мені Господь: Возьми ж тепер собі знаряд у одного дурного пастуха:
- 16
- Ось бо, я поставлю в землі сїй пастуха, що байдуже йому пропадаючі, що заблуканих не буде шукати, нї хорих лічити, та й здорових не буде кормити, а їсти ме тілько мясиво ситих, ба й ратицї в них одривати.
- 17
- Горе ж ледачому пастухові, що покидає стадо!
Меч на руку його й на праве око його! О, рука йому зовсім усохне, а праве, око його зовсім ослїпне!
|