1
І повстав сатана на Ізраїля, і намовив Давида перелічити Ізраїля.
2
І сказав Давид до Йоава та до начальників народу: Ідіть, перелічіть Ізраїля від Беер-Шеви й аж до Дану, і донесіть мені, і я знатиму число їх!
3
І сказав Йоав: Нехай Господь додасть до народу Свого в сто раз стільки, скільки є!
Чи не всі вони, пане мій царю, раби мого пана?
Нащо буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?
4
Та цареве слово перемогло Йоава.
І вийшов Йоав, і ходив по всьому Ізраїлі, і вернувся до Єрусалиму.
5
І дав Йоав Давидові число переліку народу.
І було всього Ізраїля тисяча тисяч і сто тисяч чоловіка, що витягають меча, а Юди чотири сотні й сімдесят тисяч чоловіка, що витягають меча.
6
А Левія та Веніямина він не перерахував серед них, бо царське слово було огидою для Йоава
7
І було зло в Божих очах на ту річ, і Він ударив Ізраїля!
8
І сказав Давид до Бога: Я дуже згрішив, що зробив оцю річ!
А тепер прости ж гріх Свого раба, бо я зробив дуже нерозумно!…
9
І сказав Господь до Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:
10
Іди, і будеш говорити Давидові, кажучи: Так говорить Господь: Три карі кладу Я на тебе, вибери собі одну з них, і Я зроблю тобі.
11
І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому: Так сказав Господь: Вибери собі:
12
чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх доганятиме тебе, чи три дні Господнього меча та моровиці в Краю, і Ангол Господній буде нищити по всій Ізраїлевій границі.
А тепер розваж, яке слово верну Я Тому, Хто послав мене
13
І сказав Давид до Ґада: Тяжко мені дуже!
Нехай же впаду я в руку Господа, бо дуже велике Його милосердя, а в руку людську нехай я не впаду!…
14
І дав Господь моровицю в Ізраїлі, і впало з Ізраїля сімдесят тисяч чоловіка!
15
І послав Бог Ангола до Єрусалиму, щоб знищити його.
А коли він нищив, Господь побачив і пожалував про це лихо.
І сказав Він до Ангола, що вигублював: Забагато тепер!
Попусти свою руку!
А Ангол Господній стояв при тоці євусеянина Орнана.
16
І підняв Давид очі свої та й побачив Господнього Ангола, що стояв між землею та між небом, а в руці його був витягнений меч, скерований на Єрусалим.
І впав Давид та ті старші, покриті веретами, на обличчя свої
17
І сказав Давид до Бога: Чи ж не я сказав рахувати в народі?
І я той, хто згрішив, і вчинити зло я вчинив зло, а ці вівці що зробили вони, Господи, Боже мій?
Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погубити його
18
А Ангол Господній говорив до Ґада, сказати Давидові, щоб Давид пішов поставити жертівника для Господа на току євусеянина Орнана.
19
І пішов Давид за словом Ґада, що говорив в Господньому Імені.
20
І обернувся Орнан, і побачив Ангола, а чотири сини його, що були з ним, поховалися.
А Орнан молотив пшеницю.
21
І прийшов Давид до Орнана.
І виглянув Орнан, і побачив Давида, і вийшов із току, і поклонився Давидові обличчям до землі.
22
І сказав Давид до Орнана: Дай же мені місце цього току, й я збудую на ньому жертівника для Господа.
Дай мені його за срібло повної ваги, і буде стримана моровиця від народу.
23
І сказав Орнан до Давида: Візьми собі, і нехай зробить мій пан цар, що добре в очах його.
Дивися, я даю цю худобу на цілопалення, а молотарки на дрова, а пшеницю на хлібну жертву.
Усе я даю!
24
І сказав цар Давид до Орнана: Ні, бо купуючи, куплю за срібло повної ваги, бо не піднесу твого в жертві для Господа, і не спалю цілопалення дармо!
25
І дав Давид Орнанові за місце золота вагою шість сотень шеклів.
26
І збудував там Давид жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви.
І кликнув він до Господа, і Він відповів йому огнем із небес на жертівник цілопалення.
27
І сказав Господь до Ангола, і він уклав меча свого до піхов його.
28
Того часу, як Давид побачив, що Господь відповів йому на току євусеянина Орнана, то приносив там жертву.
29
А Господня скинія, яку зробив був Мойсей у пустині, та жертівник цілопалення були того часу на пагірку в Ґів'оні.
30
Та не міг Давид піти перед нього, щоб запитатися в Бога, бо настрашився меча Господнього Ангола.