1
А Ахав доніс Єзавелі все, що зробив був Ілля, і все те, що він повбивав усіх пророків мечем.
2
І послала Єзавель посланця до Іллі, говорячи: Отак нехай зроблять мені боги, і так нехай додадуть, якщо цього часу взавтра я не зроблю душі твоїй, як зроблено душі кожного з них!
3
І побачив він це, і встав та й пішов, боячись за душу свою.
І прийшов він до Юдиної Беер-Шеви, і позоставив там свого хлопця.
4
А сам пішов пустинею, дорогою одного дня, і сів під одним ялівцем, і зажадав собі смерти, і сказав: Досить тепер, Господи!
Візьми душу мою, бо я не ліпший від батьків своїх!…
5
І поклався він, і заснув під одним ялівцем.
Аж ось Ангол діткнувся його та й сказав йому: Устань та попоїж!
6
І глянув він, аж ось у його головах калач, спечений на вугіллі, та дзбанок води.
І він їв та пив, і знову поклався.
7
І вернувся Ангол Господній удруге, і діткнувся його та й сказав: Устань, попоїж, бо дорога тяжка перед тобою.
8
І він устав, і попоїв та напився.
І він ішов, підкріплений тією їжею, сорок день та сорок ночей аж до Божої гори Хорив.
9
І прибув він туди до печери, і переночував там, аж ось Господнє слово до нього.
І сказав Він йому: Чого ти тут, Іллє?
10
А той відказав: Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники Твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, і позостався я сам.
І шукали вони душу мою, щоб узяти її.
11
А Він відказав: Вийди, і станеш на горі перед Господнім лицем.
Аж ось переходитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцний, що зриває гори та скелі ламає.
Та не в вітрі Господь.
А по вітрі трус землі, та не в трусі Господь.
12
А по трусі огонь, і не в огні Господь.
А по огні тихий лагідний голос.
13
І сталося, як почув це Ілля, то закрив своє обличчя плащем своїм, та й вийшов, і став у входа печери.
Аж ось до нього Голос, що говорив: Чого ти тут, Іллє?
14
А він відказав: Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, і позостався я сам.
І шукали вони душу мою, щоб узяти її.
15
І сказав до нього Господь: Іди, вернися на свою дорогу на Дамаську пустиню.
І прийдеш, і помажеш Хазаїла на царя над Сирією.
16
А Єгу, Німшієвого сина, помажеш на царя над Ізраїлем, а Єлисея, Шафатового сина з Авел-Мехоли, помажеш на пророка замість себе.
17
І станеться, хто втече від Хазаїлового меча, того вб'є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того вб'є Єлисей.
18
А в Ізраїлі Я позоставив сім тисяч, усі коліна, що не схилялися перед Ваалом, та всі уста, що не цілували його.
19
І пішов він ізвідти, і знайшов Єлисея, Шафатового сина, а він оре.
Дванадцять запрягів перед ним, а він при дванадцятому.
І підійшов до нього Ілля та й кинув йому свого плаща.
20
І позоставив той волів, та й побіг за Іллею й сказав: Нехай поцілую я батька свого та свою матір, та й піду за тобою!
А той відказав йому: Іди, але вернися, бо що я зробив тобі?
21
І вернувся він від нього, і взяв запряга волів та й приніс його в жертву, а ярмами волів зварив його м'ясо, і дав народові, а ті їли.
І він устав, і пішов за Іллею, та й служив йому.