1
А Бен-Гадад, цар сирійский, зібрав усе своє військо та тридцять і два царі з ним, і коні, і колесниці.
І пішов він, і обліг Самарію та й воював проти неї.
2
І послав він послів до Ахава, царя Ізраїлевого, до міста,
3
та й сказав йому: Так сказав Бен-Гадад: Срібло твоє та золото твоє моє воно, а жінки твої та сини твої, ці найліпші, мої вони!
4
І відповів Ізраїлів цар та й сказав: Буде за словом твоїм, пане мій царю!
Твій я та все, що моє!
5
І знову вернулися ті посли та й сказали: Так сказав Бен-Гадад, говорячи: Я посилав до тебе, говорячи: Ти даси мені срібло своє, і золото своє, і жінок своїх, і синів своїх.
6
А взавтра цього часу пошлю я своїх рабів до тебе, і вони перешукають дім твій та доми твоїх рабів.
І станеться, на все, що сподобається їм, вони накладуть свої руки, та й заберуть
7
І скликав Ізраїлів цар усіх старших Краю та й сказав: Довідайтеся й побачите, що він шукає зла, бо послав до мене по жінок моїх, і по синів моїх, і по срібло моє, і по золото моє, і я йому не відмовив.
8
І сказали до нього всі старші та ввесь народ: Не слухай, і не погоджуйся!
9
І сказав він до послів Бен-Гадада: Скажіть моєму панові цареві: Усе, про що посилав ти до свого раба напочатку, я зроблю, а цієї речі зробити не можу.
І пішли посли, і віднесли йому відповідь.
10
І послав до нього Бен-Гадад та й сказав: Нехай так зроблять мені боги, і нехай так додадуть, якщо самарійського пороху вистачить по жмені всьому народові, що стоїть при мені!…
11
І відповів Ізраїлів цар та й сказав: Кажіть: Хай не хвалиться той, хто меча припинає, а той, хто розв'язує!
12
І сталося, як почув він цю відповідь, а він пив, він та царі в шатрах, то сказав до своїх рабів: Пустіть тарани!
І вони пустили тарани на місто.
13
Аж ось один пророк підійшов до Ахава, Ізраїлевого царя, та й сказав: Так сказав Господь: Чи бачив ти ввесь оцей великий натовп?
Ось Я даю його сьогодні в руку твою, і ти пізнаєш, що Я Господь!
14
І сказав Ахав: Ким?
А той відказав: Так сказав Господь: Слугами начальників округ.
І сказав: Хто розпічне війну?
А той відказав: Ти.
15
І перелічив він слуг начальників судових округ, і було дві сотні й тридцять два.
А по них перелічив увесь народ, усіх Ізраїлевих синів, сім тисяч.
16
І вийшли вони опівдні, а Бен-Гадад пив п'яний у шатрах, він та царі, тридцять і два царі, що допомагали йому.
17
І вийшли напочатку слуги начальників округ.
І послав Бен-Гадад, і донесли йому, кажучи: Ось повиходили люди з Самарії.
18
А він відказав: Якщо на мир вийшли вони, схопіть їх живих, а якщо на війну повиходили, теж живими схопіть їх у неволю!
19
А то вийшли з міста слуги начальників округ та військо, що йшло за ними.
20
І побивали вони один одного, і побігли сиріяни, а Ізраїль їх гнав.
Та втік Бен-Гадад, сирійський цар, на коні та з верхівцями.
21
І вийшов Ізраїлів цар, та й побив коні та колесниці, і завдав в Сирії великої поразки.
22
І підійшов пророк до Ізраїлевого царя та й сказав йому: Іди, тримайся мужньо, і пізнай та побач, що ти зробиш, бо, як мине рік, сирійський цар знову піде на тебе.
23
А слуги сирійського царя сказали йому: Бог гір їхній Бог, тому вони були сильніші від нас.
Але воюймо з ними на рівнині, присягаємо, що будемо сильніші від них!
24
І зроби цю річ: Поскидай тих царів, кожного з його місця, і понаставляй намісників замість них.
25
А ти збереш собі військо, як те, що відпало від тебе, і коней, скільки було коней, і колесниць, скільки було колесниць, і будемо воювати з ними на рівнині.
Присягаємо, що ми будемо сильніші від них!
І він послухався їхнього голосу, і зробив так.
26
І сталося по році, і Бен-Гадад переглянув Сирію, і пішов до Афеку на війну з Ізраїлем.
27
А Ізраїлеві сини були переглянені й забезпечені живністю, та й вийшли навпроти них.
І таборували Ізраїлеві сини навпроти них, як дві отарі кіз, а сиріяни наповнили Край.
28
І підійшов Божий чоловік, і говорив до Ізраїлевого царя та й сказав: Так сказав Господь: Тому, що сказали сиріяни: Господь Бог гір, а не Бог долин Він, то дам увесь цей великий натовп у твою руку, і ви пізнаєте, що Я Господь!
29
І таборували ті навпроти тих сім день.
І сталося сьомого дня, і розпалився бій, і побили Ізраїлеві сини Сирію, сто тисяч піхоти, одного дня.
30
А позосталі повтікали до Афеку, до міста, та впав мур на двадцять і сім тисяч позосталих чоловіка.
А Бен-Гадад утік і ввійшов до міста, до внутрішньої кімнати.
31
І сказали до нього його слуги: Ось ми чули, що царі Ізраїлевого дому вони царі милостиві.
Покладім веретища на стегна свої, а шнури на свої голови, і вийдім до Ізраїлевого царя, може він пощадить твою душу.
32
І підперезали вони веретищами стегна свої, а шнури на свої голови, і прийшли до Ізраїлевого царя та й сказали: Твій раб Бен-Гадад сказав: Нехай живе душа моя!
А той відказав: Чи він іще живий?
Він мій брат!
33
А ті люди взяли це за натяка, і поспішили скористатися з того й сказали: Брат твій Бен-Гадад!
І той відказав: Підіть, приведіть його!
І вийшов до нього Бен-Гадад, а той посадив його на колесницю.
34
І сказав до нього Бен-Гадад: Ті міста, що батько мій був забрав від твого батька, я поверну.
І ти урядиш собі в Дамаску вулиці, як мій батько урядив був у Самарії.
А Я сказав Ахав по умові відпущу тебе.
І він склав з ним умову, та й відпустив його.
35
Тоді один чоловік із пророчих синів сказав до свого ближнього за Господнім словом: Удар мене!
Та відмовився той чоловік ударити його.
36
І сказав він йому: За те, що ти не послухався Господнього голосу, то ось ти підеш від мене і вб'є тебе лев!
І пішов той від нього, і спіткав його лев та й забив.
37
І знайшов він іншого чоловіка та й сказав: Удар мене!
І той чоловік ударив його, ударив та й зранив.
38
І пішов той пророк, і став цареві на дорозі, і перебрався, і закрив хусткою очі свої.
39
І сталося, цар проходив, а він кричав до царя й говорив: Раб твій ввійшов у середину бою.
Аж ось один чоловік відійшов, і підвів до мене мужа й сказав: Пильнуй цього мужа!
Якщо його не стане, то буде твоє життя замість його життя, або відважиш таланта срібла.
40
І сталося, раб твій робив тут та тут, а він зник.
І сказав до нього Ізраїлів цар: Такий твій присуд, ти сам проказав.
41
А той спішно зняв хустку з-над очей своїх, і пізнав його Ізраїлів цар, що він із пророків.
42
А той йому сказав: Так сказав Господь: Тому, що ти випустив із руки чоловіка, Мені призначеного, то буде життя твоє за його життя, а народ твій за його народ!…
43
І пішов Ізраїлів цар до свого дому незадоволений та гнівний, і прибув у Самарію.