1
І взяв Самуїл посудинку оливи, та й вилляв на його голову, і поцілував його та й сказав: Чи це не помазав тебе Господь над спадком Своїм на володаря?
будеш ти царювати над народом Господнім, і ти визволиш його від руки ворогів його навколо.
І ось тобі ознака, що Господь помазав тебе над спадком Своїм на володаря.)
2
Як підеш ти сьогодні від мене, то при Рахилинім гробі, у Веніяминовій країні в Целцаху, знайдеш двох людей, і вони скажуть тобі: Знайдені ті ослиці, яких ти шукати ходив.
А оце батько твій занехаяв справи тих ослиць, та й зажурився за вас, говорячи: Що я зроблю для свого сина?
3
І перейдеш ти звідти й далі, і підеш аж до діброви Фаворської, а там знайдуть тебе три чоловіки, що йдуть до Бога до Бет-Елу, один несе трьох ягнят, а один несе три буханці хліба, а один несе бурдюка вина.
4
І запитають вони тебе про мир, та дадуть тобі два хліби, і ти візьмеш із їхньої руки.
5
Потому вийдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські.
І станеться, як ти ввійдеш там до міста, то стрінеш громаду пророків, що сходять з пагірка, а перед ними арфа, та бубон, та сопілка, та цитра, і вони пророкують.
6
І злине на тебе Дух Господній, і ти будеш з ними пророкувати, і станеш іншою людиною.
7
І станеться, коли збудуться тобі ці ознаки, роби собі, що знайде рука твоя, бо Бог з тобою.
8
І зійдеш ти передо мною до Ґілґалу, а я зійду до тебе, щоб принести цілопалення, щоб приносити мирні жертви.
Сім день будеш чекати, аж поки прийду я до тебе, і завідомлю тебе, що будеш робити.
9
І сталося, як повернувся він, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив йому серце на інше, а всі ті ознаки прийшли того дня.
10
І прийшли вони туди до Ґів'ї, аж ось громада пророків назустріч йому.
І злинув на нього Дух Божий, і він пророкував серед них.
11
І сталося, кожен, хто знав його віддавна, а тепер побачили, ось він пророкує разом із пророками, то казали один до одного: Що то сталося Кішовому синові?
Чи й Саул між пророками?
12
І відповів чоловік звідти й сказав: А хто їній батько?
Тому то стало за приказку: Чи й Саул між пророками?
13
І перестав він пророкувати, і прийшов на пагірок.
14
І сказав Саулів дядько до нього та до слуги його: Куди ви ходили?
А той відказав: Шукати ослиць.
І побачили ми, що нема, і прийшли до Самуїла.
15
А дядько Саулів сказав: Скажи ж мені, що сказав вам Самуїл?
16
І сказав Саул до дядька свого: Справді розповів нам, що знайдені ті ослиці.
А про справу царства, що говорив Самуїл, не розповів йому.
17
І скликав Самуїл народ до Господа, до Міцпи,
18
та й сказав до Ізраїлевих синів: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту, і спас вас із руки Єгипту та з руки всіх царств, що гнобили вас.
19
А ви сьогодні погордували своїм Богом, що Він спасає вас з усіх нещасть ваших та утисків ваших.
І ви сказали йому: Ні, таки царя постав над нами.
А тепер ставайте перед Господнім лицем за вашими племенами та за вашими тисячами.
20
І привів Самуїл усі Ізраїлеві племена, і було виявлене Веніяминове плем'я.
21
І привів він Веніяминове плем'я за родами його, і був виявлений рід Матріїв.
І привів він рід Матріїв за їхніми мужчинами, і був виявлений Саул, син Кішів.
І шукали його, та не знаходили.
22
І питалися Господа ще: Чи прийде він ще сюди?
А Господь відповів: Он він заховався між речами!
23
І вони побігли, і взяли його звідти.
І він став серед народу, і був вищий від усього народу на цілу голову.
24
І сказав Самуїл до всього народу: Чи бачите, кого вибрав Господь?
Бо нема такого, як він, серед усього народу.
І ввесь народ ізняв крик та й сказав: Хай живе цар!
25
А Самуїл промовляв до народу про права царства, і записав те до книги, та й поклав перед Господнім лицем.
І відпустив Самуїл увесь народ, кожного до дому свого.
26
І також Саул пішов до дому свого до Ґів'ї, а з ним пішли ті вояки, що Господь діткнувся їхніх сердець.
27
А негідні сини говорили: Що, нас спасе отакий?
І гордували ним, і не принесли йому дара.
Та він мовчав.