1
І сказав Самуїл до Саула: Господь послав був мене помазати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем.
А тепер послухайся голосу Господніх слів.
2
Так сказав Господь Саваот: Я згадаю, що зробив був Амалик Ізраїлеві, що клав йому перешкоду на дорозі, коли він виходив із Єгипту.
3
Тепер іди, і поб'єш Амалика, і вчиниш закляттям усе, що його, і не змилосердишся над ним.
І позабиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібної худобини, від верблюда й аж до осла.
4
І Саул оповістив народ, і перелічив їх у Телаїмі, і двісті тисяч піхоти та десять тисяч мужа Юди.
5
І прийшов Саул аж до Амаликового міста, та й засів у долині.
6
І сказав Саул кенеянам: Ідіть, відокремтесь, вийдіть з-поміж Амаликитянина, щоб я не долучив вас до них, бо ви зробили були милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту.
І відокремився Кенеянин з-поміж Амалика.
7
А Саул побив Амалика від Хавіли аж до місця, де йдеш до Шуру, що навпроти Єгипту.
8
І зловив він Аґаґа, амаликського царя, живого, а ввесь народ зробив закляттям, та й побив вістрям меча.
9
Та змилосердився Саул і народ над Аґаґом, і над найліпшим з його худоби дрібної й з худоби його великої та з товару вгодованого, і над вівцями, та над усім добром, і не хотіли зробити їх закляттям.
А все маловарте й худе його зробили закляттям.
10
І було Господнє слово до Самуїла й казало:
11
Жалкую, що Я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав.
І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа цілу ніч.
12
А рано вранці Самуїл устав, і пішов назустріч Саулові.
І Самуїлові донесли, говорячи: Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам'ятника, а потому повернувся й пішов, і зійшов до Ґілґалу.
13
І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: Благословенний ти в Господа!
Я виконав слово Господнє.
14
А Самуїл сказав: А що це за мекання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую?
15
І сказав Саул: Від Амаликитянина привели їх, бо народ змилосердився над найліпшим із худоби дрібної та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а позостале вчинили закляттям.
16
А Самуїл сказав до Саула: Покинь, а я розповім тобі, що Господь говорив мені цієї ночі.
А той сказав йому: Говори.
17
І сказав Самуїл: Хоч ти малий був в очах своїх, чи ж ти не голова Ізраїлевих племен?
Чи ж не помазав тебе Господь на царя над Ізраїлем?
18
І послав тебе Господь дорогою, і сказав: Іди, і вчиниш закляттям нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, аж поки ти не вигубиш їх.
19
І чому ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здобич, і зробив оце зло в Господніх очах?
20
І сказав Саул до Самуїла: Та я послухався Господнього голосу, і пішов дорогою, якою послав був мене Господь, і привів я Аґаґа, царя амаликського, а Амалика зробив закляттям.
21
А народ узяв зо здобичі худобу дрібну та худобу велику, як початок закляття, щоб приносити в жертву Господеві, Богові твоєму, в Ґілґалі.
22
І сказав Самуїл: Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу?
Таж послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою!
23
Бо непокірливість як гріх ворожбитства, а свавільство як провина та служба бовванам.
Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем.
24
І сказав Саул до Самуїла: Прогрішився я, бо переступив накази Господні та слова твої, бо я боявся народу, та послухався його голосу.
25
А тепер прости ж мій гріх, і вернися зо мною, і я поклонюсь Господеві.
26
Та Самуїл сказав до Саула: Не вернуся з тобою, бо ти погордив Господнім словом, а Господь погордив тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем.
27
І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул схопив полу плаща його, та й відірвав.
28
І сказав до нього Самуїл: Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!
29
І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не людина, щоб каятись.
30
А Саул сказав: Прогрішився я!
Але вшануй й мене перед старшими мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господеві, Богові твоєму.
31
І вернувся Самуїл за Саулом, і Саул поклонився Господеві.
32
І сказав Самуїл: Підведіть до мене Аґаґа, царя амаликського.
І пішов до нього Аґаґ весело.
І сказав Аґаґ: Справді, відступилася гіркота смерти!
33
А Самуїл сказав: Як твій меч позбавляв жінок дітей, так позбавиться дітей твоя мати між жінками.
І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім лицем у Ґілґалі.
34
І пішов Самуїл до Рами, а Саул зійшов до дому свого, до Саулової Ґів'ї.
35
І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерти, та Самуїл сумував за Саулом.
А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.