1
І говорив Саул до свого сина Йонатана та до всіх своїх рабів, щоб убити Давида.
Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.
2
І розповів Йонатан Давидові, говорячи: Батько мій Саул хоче вбити тебе.
А тепер уранці стережися, сиди в укритті, і сховайся.
3
А я вийду, і стану при своєму батькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька.
І що побачу, те розповім тобі.
4
І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.
5
І наражав він на небезпеку життя своє, і вбив филистимлянина, і Господь учинив велике спасіння для всього Ізраїля.
Ти це бачив та радів.
І для чого згрішиш ти проти невинної крови, бажаючи вбити Давида безпричинно?
6
І послухався Саул Йонатанового голосу.
І Саул присягнув: Як живий Господь, не буде той убитий!
7
І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова.
І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.
8
А війна була далі.
І вийшов Давид, воював з филистимлянами, та й завдав їм велику поразку, і вони повтікали перед ним.
9
А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його в руці його, а Давид грав рукою.
10
А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхилився той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну, а Давид утік, і був урятований тієї ночі.
11
І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці.
І розповіла Давидові його жінка Мелхола, говорячи: Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий.
12
І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.
13
І взяла Мелхола домашнього божка, і поклала до ліжка, а подушку з козячого волосу поклала в головах його, та й прикрила плащем.
14
І послав Саул посланців, щоб узяти Давида, а вона сказала: Він хворий!
15
І послав Саул тих посланців побачити Давида, говорячи: Принесіть його в ліжку до мене, щоб забити його!
16
І ввійшли ті посланці, аж ось у ліжку домашній божок, а в головах його подушка з козячого волосу!
17
І сказав Саул до Мелхоли: Нащо ти так обманила мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався?
А Мелхола відказала Саулові: Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!
18
А Давид утік і врятувався.
І прийшов він до Самуїла до Рами, і розповів йому все, що зробив йому Саул.
І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.
19
І розповіджено Саулові, говорячи: Ось Давид у Найоті в Рамі.
20
І послав Саул посланців, щоб узяли Давида.
І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними.
І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.
21
І розповіли про це Саулові.
І послав він інших посланців, та пророкували також і вони.
А Саул послав посланців ще третіх, та пророкували й вони.
22
І пішов і він до Рами, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: Де Самуїл та Давид?
А запитаний відказав: Ось у Найоті в Рамі.
23
І пішов він туди до Найоту в Рамі.
І злинув Божий Дух також на нього, і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.
24
І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав нагий цілий той день та цілу ніч.
Тому то й говорять: Чи й Саул між пророками?