1
І молилася Анна та й проказала: Звеселилося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі!
Розкрилися уста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого!
2
Немає святого, подібного Господу, немає нікого, крім Тебе, і скелі немає, як Бог наш!
3
Більше не говоріть зарозуміло, нехай з ваших уст не виходить зухвальство, бо Господь Бог знання, і Він упляновує вчинки!
4
Лук сильних поламаний, а немічні оперезалися силою!
5
Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімох породила, а многодітна знесиліла.
6
Господь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба.
7
Господь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.
8
Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.
9
Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у темряві, бо сильним не з сили стає чоловік.
10
Господь хай поламані будуть Його супротивники!
У небі Господь загримить, і розсудить Він кінці землі!
І Він подасть силу Своєму цареві, і рога повищить Свого помазанця!
11
І пішов Елкана до Рами, до дому свого.
А той отрок служив Господеві при священикові Ілії.
12
А сини Ілія були люди негідні, вони не знали Господа,
13
ані звичаю священичого з народом.
Коли хто приносив жертву, то, як варилося м'ясо, приходив священиків слуга, а в його руці тризубе видельце.
14
І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горняти, і все, що витягне видельце, священик собі брав.
Так вони робили всьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло.
15
Також поки палили лій, то приходив священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: Дай м'яса на печеню для священика, бо він не візьме від тебе м'яса вареного, а тільки сире!
16
А як той чоловік відповідав йому: Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя!
А той говорив: Ні, таки зараз давай!
А коли ні, візьму силою!
17
І був гріх тих юнаків дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безчестили Господню жертву.
18
А Самуїл служив перед Господнім лицем.
Отрок був оперезаний лляним ефодом.
19
А малу верхню одежину робила йому його мати, і приносила йому з року на рік, коли приходила з своїм мужем приносити річну жертву.
20
А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: Нехай Господь дасть тобі нащадків від цієї жінки, за відданого, що Господь узяв.
І пішли вони на місце своє.
21
І Господь згадав про Анну, і вона завагітніла, та й породила трьох синів та дві дочки.
А отрок Самуїл ріс із Господом.
22
А Ілій був дуже старий.
І почув він усе, що сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.
23
І він сказав їм: Нащо ви робите такі речі, про які я чую?
Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.
24
Ні, сини мої, недобра та чутка, що я чую, ви відхиляєте Господній народ від Закону!
25
Якщо хто згрішить супроти людини, то помоляться за неї перед Богом.
А якщо людина згрішить супроти Господа, хто заступиться за неї?
Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.
26
А отрок Самуїл усе ріс, та здобував ласку як у Господа, так і в людей.
27
І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився домові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?
28
Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефода перед Моїм лицем.
І дав Я домові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.
29
Чого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії?
І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм.
30
Тому то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки.
А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть зневажені!
31
Ось приходять дні, і Я відітну рамено твоє та рамено дому батька твого, щоб не було старого в домі твоєму.
32
І побачиш біду Мого мешкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізраїлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.
33
Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, та ввесь доріст твого дому повмирає в силі віку.
34
А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, обидва вони помруть одного дня.
35
А Я поставлю Собі священика вірного, він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею.
І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм помазанцем по всі дні.
36
І станеться, кожен, хто полишиться в домі твоїм, прийде вклонятися йому за аґору срібла та за буханець хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба.