1
І донесли Давидові, говорячи: Ось филистимляни облягли Кеїлу, і грабують клуні.
2
І запитав Давид Господа, говорячи: Чи піду й переможу тих филистимлян?
А Господь сказав до Давида: Іди, і поб'єш филистимлян та спасеш Кеїлу.
3
А Давидові люди сказали до нього: Ось ми боїмося тут у Юді, а що ж буде, коли підемо в Кеїлу, проти филистимських лав?
4
А Давид ще далі питався Господа, і Господь відповів та сказав йому: Устань, зійди до Кеїли, бо Я даю филистимлян у твою руку.
5
І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював із филистимлянами, і зайняв їхню худобу, і наніс їм велику поразку.
І спас Давид мешканців Кеїли.
6
І сталося, коли втікав Евіятар, син Ахімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефод був у його руці.
7
А Саулові донесено, що Давид увійшов у Кеїлу.
І сказав Саул: Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воротами та засувом.
8
І скликав Саул увесь народ на війну, щоб зійти до Кеїли облягти Давида та людей його.
9
І дізнався Давид, що Саул задумує лихо на нього, і сказав до священика Евіятара: Принеси ефода!
10
І Давид сказав: Господи, Боже Ізраїлів!
Дослухуючися, чув Твій раб, що Саул хоче ввійти до Кеїли, щоб вигубити місто через мене.
11
Чи видадуть мене громадяни Кеїли в його руку?
Чи зійде Саул, як чув твій раб?
Господи, Боже Ізраїлів, розповіж же Своєму рабові!
І сказав Господь: Зійде.
12
І запитався Давид: Чи видадуть громадяни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку?
А Господь сказав: Видадуть.
13
І встав Давид та його люди, близько шости сотень чоловіка, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можна було ходити.
А Саулові донесено, що Давид утік із Кеїли, і він занехаяв похід.
14
І осівся Давид у пустині в твердинях, і осівся на горі в пустині Зіф.
А Саул шукав його повсякденно, та Бог не дав його в руку йому.
15
І побачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид пробував у пустині Зіф у Хореші.
16
І встав Йонатан, Саулів син, і пішов до Давида до Хорешу, і зміцнив його на дусі в Бозі,
17
та й сказав до нього: Не бійся, бо не знайде тебе рука мого батька Саула!
І ти будеш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі заступником.
І це знає й батько мій Саул.
18
І вони обидва склали умову перед Господнім лицем.
І осівся Давид у Хорешу, а Йонатан пішов до свого дому.
19
А зіфеяни прийшли до Саула до Ґів'ї, говорячи: Ось Давид ховається в нас у твердинях у Хорешу, на взгір'ї Хахіла, що з півдня від Єшімону.
20
А тепер, за всім жаданням своєї душі, о царю, конче зійди, а нам хіба видати його в цареву руку.
21
І сказав Саул: Благословенні ви в Господа, бо змилосердилися надо мною!
22
Ідіть же, приготуйте ще, і розпізнайте, і побачте місце його, де буде нога його, хто його там бачив, бо казали мені: сильно хитрує він!
23
І подивіться, і розізнайте всі схованки, де він ховається, і вернетесь до мене з певною звісткою, і я піду з вами.
І буде, якщо він є в Краю, то пошукаю його по всіх Юдиних тисячах.
24
І встали вони, і пішли в Зіф перед Саулом.
А Давид та його люди були в Маонській пустині в Араві, на південь від Єшімону.
25
А Саул та його люди пішли шукати.
І донесли про це Давидові, і він зійшов до Сели, і спинився в Маонській пустині.
А Саул прочув, та й гнався за Давидом до Маонської пустині.
26
І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди з того боку гори.
І поспішав Давид відійти перед Саулом, а Саул та люди його оточували Давида та людей його, щоб схопити їх.
27
І прийшов посланець до Саула, говорячи: Іди поспішно, бо филистимляни кинулися на Край!
28
І вернувся Саул з погоні за Давидом, і пішов навперейми филистимлян.
Тому то назвали ім'я тому місцю: Села-Гаммахлекот.