1
А отрок Самуїл служив Господеві при Ілії.
А Господнє слово було рідке за тих днів, видіння не було часте.
2
І сталося того дня, коли Ілій лежав на своєму місці, а очі його стали затемнятися, він не міг бачити,
3
і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковчег,
4
то покликав Господь до Самуїла: Самуїле, Самуїле!
А він відказав: Ось я!
5
І побіг він до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене.
А той відказав: Я не кликав .Вернися, лягай.
І він пішов і ліг.
6
А Господь далі покликав: Самуїле, Самуїле!
І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене.
А той відказав: Не кликав я, сину мій.
Вернися, лягай.
7
А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово.
8
А Господь далі покликав Самуїла третій раз.
І він устав, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене.
І зрозумів Ілій, що то Господь кличе отрока.
9
І сказав Ілій до Самуїла: Іди, лягай.
І якщо знову покличе тебе, то скажеш: Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе!
І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.
10
І ввійшов Господь, і став, і покликав, як перед тим: Самуїле, Самуїле!
А Самуїл відказав: Говори, Господи, бо раб Твій слухає!
11
І сказав Господь до Самуїла: Ось Я зроблю таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвенить в обох вухах його.
12
Того дня Я виконаю над Ілієм все, що Я говорив про дім його, від початку й до кінця.
13
І розповім йому, що Я суджу дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.
14
Тому присягнув Я домом Ілія, що не очиститься гріх Ілієвого дому жертвою та жертвою хлібною навіки.
15
І лежав Самуїл аж до ранку, і відчинив двері Господнього дому.
А Самуїл боявся розповісти Ілієві про те видіння.
16
І покликав Ілій Самуїла, та й сказав: Самуїле, сину мій!
А той сказав: Ось я!
17
І сказав він: Що то за річ, про яку Він говорив до тебе?
Не крий правди передо мною.
Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!
18
І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним.
А той сказав: Він Господь, нехай зробить те, що добре в очах Його!
19
І виростав Самуїл, а Господь був із ним, і не опустив ані жодного зо всіх Його слів.
20
І ввесь Ізраїль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній.
21
А Господь далі показувався в Шіло, бо Господь явився був у Шіло Самуїлові в слові Господньому.