1
А филистимляни взяли Божого ковчега, і принесли його з Евен-Гаезеру до Ашдоду.
2
І взяли филистимляни Божого ковчега, і принесли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґона.
3
А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом!
І взяли вони Даґона, і поставили його на його місце.
4
А наступного дня повставали вони рано, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом!
А Даґонова голова та обидві долоні рук його лежать відтяті на порозі, тільки тулуб Даґонів позостав при ньому.
5
Тому то жерці та всі, хто входить до Даґонового дому, не ступають на Даґонів поріг у Ашдоді аж до цього дня.
6
І стала тяжка Господня рука на ашдодян, і Він їх пустошив та бив їх болячками, Ашдод та довкілля його.
7
І побачили ашдодяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжкою Його рука на нас та на Даґона, бога нашого!
8
І послали вони, і зібрали до себе всіх филистимських володарів, та й сказали: Що ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога?
А ті відказали: Нехай ковчег Ізраїлевого Бога перейде до Ґату.
І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога.
9
І сталося по тому, як вони перенесли його, то Господня рука була проти міста, сталося дуже велике замішання.
І вдарив Він людей того міста від малого й аж до великого, і появилися на них болячки.
10
І вони вислали Божого ковчега до Екрону.
І сталося, як Божий ковчег прибув до Екрону, то екроняни стали кричати, говорячи: Перенесли до нас ковчега Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та народ наш!
11
І послали вони, і зібрали всіх филистимських володарів, та й говорили: Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та народа нашого, бо було смертельне замішання в усьому місті.
І Божа рука стала там дуже тяжка.
12
А ті люди, хто не повмирав, були вдарені болячками, і зойк міста піднявся до неба!